Вільне місто Франкфурт

Freie Stadt Frankfurt (німецька)¹ Вільне місто Франкфурт¹
Держава Священної Римської імперії (1372–1806) Держава Німецького союзу (1815–1866)
↓ 1372–1806 Велике герцогство 1813–1866 ↓
Прапор Герб
Франкфурт: історичні кордони на карті Розташування Франкфурта в складі Німецького союзу
Столиця	Франкфурт-на-Майні
Мови	Німецька (Гессенський діалект)
Форма правління	Республіка
Історія
• Здобуло безпосереднє підпорядкування імператору	1372
• Анексоване наполеонівською Францією	1806
• Маріонеткове велике герцогство	1810–13
• Відновлення	9 липня 1815
• Анексовано Пруссією	20 вересня
Населення
• 1864	91,150 осіб
Валюта	Південнонімецький гульден (з 1754 року)
Попередник Наступник Велике герцогство Франкфурт Вільне імперське місто Аахен Ашаффенбурзьке князівство Велике герцогство Франкфурт Гессен-Нассау (провінція) Німецький союз
Сьогодні є частиною	Німеччина
1: До 1806 року Франкфурт відомий як «Вільне імперське місто Франкфурт» (нім. Freie Reichsstadt Frankfurt). Зі скасуванням Священної Римської імперії в 1806 році імперська частина назви була вилучена після відновлення міста-держави в 1815 році.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільне місто Франкфурт

Вільне місто Франкфурт (нім. Freie Stadt Frankfurt) — місто-держава, Священної Римської імперії, де з 885 року проводилися імперські вибори, а з 1562 року (раніше Вільне імперське місто Аахен) до 1792 року — місто імперських коронацій. У 1372 році Франкфурт оголошено Вільним імперським містом, що зробило місто суб'єктом безпосереднього підпорядкування імператору, тобто безпосередньо підпорядковувалося імператору Священної Римської імперії, а не регіональному правителю чи місцевому шляхтичу.

Через своє імперське значення, Франкфурт пережив медіатизацію в 1803 році. Після розпаду Священної Римської імперії в 1806 році Франкфурт потрапив під владу Наполеона I, який подарував місто Карлу Теодору Антону Марії фон Дальбергу; місто стало відомим як Франкфуртське князівство. Католицький духовник Дальберг надав католикам, які проживали в межах міста, рівні права. У 1810 році Дальберг об'єднав Франкфурт з князівством Ашаффенбург, графствами Вецлар , Фульда та Ганау, утворивши Велике герцогство Франкфурт. Після поразки Наполеона та розпаду Рейнської конфедерації, Франкфурт повернувся до своєї донаполеонівської конституції згідно рішень Віденського конгресу 1815 року та став суверенним містом-державою та членом Німецького союзу.

У складі Німецької союзу Франкфурт продовжував залишатися провідним містом. Керівний орган союзу, Бундестаг (офіційно називався нім. Bundesversammlung, Федеральні збори), розташовувався в Палаці Турн-унд-Таксіс в центрі Франкфурта. Під час революцій 1848 року Франкфуртський парламент скликано у спробі об'єднати німецькі держави демократичним шляхом. Саме тут король Пруссії Фрідріх-Вільгельм IV відмовився від пропозиції корони «Малої Німеччини», оскільки її запропонували йому всенародно обрані збори, що складалися із революціонерів, яким він протистояв, і оскільки він розглядав пропозицію корони лише як право правлячих монархів окремих німецьких держав.

У 1866 році Королівство Пруссія розпочало війну з Австрійською імперією через Шлезвіг-Гольштейн, що спричинило Австро-прусську війну. Франкфурт, залишаючись вірним Німецькому союзу, не приєднався до Пруссії, а зберігав нейтралітет. Після перемоги Пруссії Франкфурт анексовано указом короля Пруссії 20 вересня та став частиною новоствореної провінції Гессен-Нассау.

Історія

Середньовіччя та імперський статус

Франкфурт-на-Майні вперше згадується у 794 році. З 1372 року місто отримало статус вільного імперського міста Священної Римської імперії, що забезпечувало йому значну автономію від імператора. Місто було важливим торговим центром та місцем обрання німецьких королів, а згодом і імператорів.

Наполеонівська епоха

У 1806 році, після розпуску Священної Римської імперії та створення Рейнського союзу під контролем Наполеона I, Франкфурт втратив свій незалежний статус і був перетворений на Велике герцогство Франкфурт, яке проіснувало до 1813 року.

Відновлення незалежності

Після падіння Наполеона та рішень Віденського конгресу 1815 року Франкфурт відновив статус вільного міста вже як члена Німецького союзу. Вільне місто Франкфурт стало одним з чотирьох таких міст у союзі (разом із Гамбург, Любек і Бремен).

Місто зберігало власний уряд, конституцію, судову систему та право карбувати монету. Воно також стало місцем розташування Федеральних зборів (Bundestag) — головного органу Німецького союзу.

Революція 1848 року

Під час Революції 1848–1849 років у Німеччині Франкфурт став політичним центром демократичного руху: саме тут працював Франкфуртський парламент, перший всенімецький парламент, який намагався створити конституційну німецьку національну державу. Попри значний ентузіазм, революція зазнала поразки, а парламент було розпущено.

Анексія Пруссією

У 1866 році, під час Австро-прусської війни, Франкфурт підтримав Австрію. Після поразки Австрії, Королівство Пруссія окупувало місто й анексувало його, поклавши край його незалежності. Вільне місто Франкфурт було включене до складу прусської провінції Гессен-Нассау.

Література

• Франкфурт на Майне // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.