Вільнянськ (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Вільнянськ

Синельникове I — Запоріжжя I
Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова
Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція
м. Вільнянськ

Залізничний вокзал ст. Вільнянськ
Залізничний вокзал ст. Вільнянськ
47°56′32″ пн. ш. 35°25′44″ сх. д. / 47.94222° пн. ш. 35.42889° сх. д. / 47.94222; 35.42889Координати: 47°56′32″ пн. ш. 35°25′44″ сх. д. / 47.94222° пн. ш. 35.42889° сх. д. / 47.94222; 35.42889
Дата відкриття 15 листопада
Рік відкриття 1873 (148 років)
Попередня назва Софіївка (до 1974)
Тип вузлова
Колій 10
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця Соборна
Відстань до Києва, км 618
Відстань до ст. Дніпра-Головного, км 90
Відстань до ст. Запоріжжя I, км 26
Код станції 464701 ?
Код «Експрес-3» 2210683 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
Супутні послуги Автобус
Вільнянськ. Карта розташування: Запорізька область
Вільнянськ
Вільнянськ

Вільнянськ (до 1974 — Софіївка[1]) — вантажно-пасажирська вузлова залізнична станція 3-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Синельникове I — Запоріжжя I та Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова між станціями Новогуполівка (13 км), Янцеве (8 км) та Запоріжжя-Ліве (16 км)[2]. Розташована у однойменному місті Запорізької області.

Станція Вільнянськ за основним призначенням та обсягом роботи — вантажна. Здійснює пропуск пасажирських поїздів далекого та приміського сполучення, прийом та завантаження вантажних поїздів. Має 6 колій загального користування, до яких примикають 5 під'їзних колій.

До станції Вільнянськ примикають три напрямки від:

Станція щоденно відправляє сотні тонн народногосподарських вантажів: запасні частини для сільськогосподарських машин, вироби з пластмаси, комбікорму, продукти тваринництва тощо.

Історія[ред. | ред. код]

Розростанню селища сприяло відкриття руху поїздів на залізничній лінії Лозова — Синельникове I — Запоріжжя, а також будівництво на станції Софіївка блокгаузів. Станція виникла 1873 року під первинною назвою Софіївка,[3] під час прокладання першої дільниці приватної Лозово-Севастопольської залізниці

1894 року на станції Софіївка було засноване дворічне фабрично-залізничне початкове училище, у якому проходили навчання кваліфікованих робітників для обслуговування Лозово-Севастопольської залізниці. Станом на 1913 рік тут навчалося 47 учнів за професіями залізничного обхідника, ремонтника, помічника машиніста локомотива. Значна частина випускників цього закладу працювала в Олександрійських майстернях.

1934 року, по завершенню будівництва лінії Довгінцеве —Запоріжжя — Вільнянськ, стала вузловою.

1965 року електрифікована у складі дільниці Лозова — Синельникове I — Запоріжжя I та Вільнянськ — Запоріжжя-Ліве[4].

1974 року станція перейменована на сучасну назву Вільнянськ за однойменним містом, де вона і розташована.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції Вільнянськ зупиняються приміські електропоїзди у напрямку Синельникове I та Запоріжжя, а також зупинявся єдиний 4денний регіональний поїзд № 822/821 Запоріжжя — Харків (до березня 2020 року)[5].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 257. — 100 000 прим. (рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  3. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. — М. : Транспорт, 1981. — С. 100. — 100 000 прим. (рос.)
  4. Історія електрифікації залізниць (1964—1966) (рос.)
  5. Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Вільнянськ // Офіційний веб-сайт ПАТ «Укрзалізниця»

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  • Зеркалов Д. В. Транспорт України: Довідник. У двох книгах. Кн. 1. К.: Основа, 2002. — 462 с. Кн. 2. К.: Основа, 2003.  — 564 с.
  • Г. Турченко. Південна Україна на зламі епох (1914—1922 рр.). — Запоріжжя: Просвіта, 2005. — 324 с. — Із змісту: про події на ст. Софіївка 13 листопада 1918 р. — С. 212.
  • Богомаз М. Станція називається… (за станом на 21.01.91). — Дніпропетровськ: Пороги, 1993. — 375 с. — Із змісту: Вільнянськ. — С.71–72.
  • Абліцов О. Переїзд час збереже: [збудовано шляхопровід над коліями залізниці біля м. Вільнянськ] // Голос України. — 2002. — 17 грудня (№ 239).
  • Швець О. Черговий залізничної станції: [про роботу М. К. Носенка] // Дніпровські вогні. — 1984. — 28 серпня.

Посилання[ред. | ред. код]

Дільниця Синельникове I — Запоріжжя I
Попер.
Платформа 1074 км
Вільнянськ
Наст.
Янцеве
Дільниця Вільнянськ — Імені Анатолія Алімова
Попер.
Вільнянськ
Наст.
Любимівка