Вільфредо Леон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільфредо Леон
Вільфредо Леон Венеро
Wilfredo León Venero
Загальна інформація
Громадянство
Народження 31 липня 1993(1993-07-31) (30 років)
Сантьяго-де-Куба, Куба
Зріст 201 см
Вага 85 кг
Спорт
Країна  Республіка Польща
Вид спорту волейбол
Команда Італія «Сір Сафети Суса Перуджа»
Нац. збірна

Куба Куба

Польща Польща
Участь і здобутки
CMNS: Вільфредо Леон у Вікісховищі

Вільфредо Леон Венеро (ісп. Wilfredo León Venero; нар. 31 липня 1993) — кубинський і польський волейболіст, догравальник. Виступав за національну збірну Куби, з 2019 року захищає кольори збірної Польщі. Срібний призер чемпіонату світу і переможець світової першости серед клубних команд. Чотиразовий переможець Ліги чемпіонів. Гравець італійського клубу «Сер Сейфти Умбрія Воллей» з м. Перуджі. Один із найкращих гравців сучасности.

Життєпис[ред. | ред. код]

Грав у клубах «Капіталінос» (2005—2010), «Сантьяґо-де-Куба» (2010—2013), «Зеніт-Казань» (2014—2018); також — у катарському «Ар-Райяні», на умовах короткострокового контракту.

У 2015 році отримав польське громадянство[1]. За його словами, збірну Польщі він вибрав тільки заради дружини[2] — польки Малґожати[1].

У серпні 2017 року[3] американський сайт «Gazetterview» опублікував статтю про 10 найбільш високооплачуваних професійних волейболістів, список яких очолив Вільфредо Леон — гравець «Зеніту-Казань» із зарплатою 1,4 млн $ на рік[4].

У травні 2021 року в поєдинку зі збірною Сербії встановив світовий рекорд з кількости ейсів за матч — 13[5].

Одним із партнерів Вільфредо в «Перуджі» є капітан збірної України Олег Плотницький.

У червні 2022 переніс операцію[6][7]. Не взяв участи в першості світу 2022 через те, що не зміг повністю відновитися після травми[8].

Клуби[ред. | ред. код]

Роки Команди
2005—2010 Куба «Капіталінос»
2010—2013 Куба «Орієнталес де Сантьяго»
2014—2018 Росія «Зеніт» (Казань)
2018— Італія «Перуджа»

Досягнення[ред. | ред. код]

Олімпіада-2020[2021]. Блок виконують Вільфредо Леон, Якуб Кохановський, Бартош Курек (справа наліво)
У збірних
  • Переможець Ліги націй 2023
  • Віцечемпіон світу (1): 2010 (у складі збірної Куби)
  • Другий призер Всевітнього кубка чемпіонів (1): 2009
  • Третій призер Світової ліги (1): 2012
  • Другий призер Панамериканських ігор (1): 2011
  • Другий призер Кубка світу (1): 2019 (у збірній Польщі)
  • Третій призер чемпіонату Європи (2): 2019, 2021
Клуби
  • Чемпіон світу серед клубних команд (1): 2017
  • Переможець Ліги європейських чемпіонів (4): 2015, 2016, 2017, 2018
  • Чемпіон Куби (3): 2009, 2010, 2011
  • Чемпіон Росії (4): 2015, 2016, 2017, 2018
  • Володар кубка Росії (4): 2015, 2016, 2017, 2018
  • Володар суперкубка Росії (4): 2015, 2016, 2017, 2018
  • Володар кубка Італії (1): 2019
  • Володар суперкубка Італії (2): 2020, 2021

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Леон і поляки знову в прольоті. Євро — уже п'ятий турнір фаворита без «золота». (рос.)
  • Wilfredo Leon (англійська) . WorldofVolley. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  • Wilfredo Leon (англійська) . Volleybox.net. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 20 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  • Wilfredo Leon (італійська) . Lega Pallavolo Serie A. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 20 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  • Wilfredo Leon (англійська) . CEV. Процитовано 20 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  • Wilfredo Leon (англійська) . CEV. Архів оригіналу за 20 січнч 2022. Процитовано 20 січня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)