Вільха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вільха
Illustration Alnus glutinosa0.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Підродина: Betuloideae
Рід: Вільха (Alnus)
Mill.
Види

≈ 40 видів (див. текст)

Alnus distribution.svg
Commons-logo.svg Вікісховище: Alnus

Ві́льха (Alnus) — рід дерев і чагарників родини березових (Betulaceae). Зарості вільхи називають вільшняками[1] або вільшинами[2]. Плід — однонасіннєвий горішок, сплюснутий і оточений вузьким крильцем. Горішки дозрівають до осені, але випадають з шишки лише наступної весни. Регіональні назви — вільши́на, ільха, о́льха́, олеши́на.

Представники роду поширені на північному заході Африки, у Євразії, Північній Америці, на північному заході й заході Південної Америки[3].

Види[ред. | ред. код]

До роду належить приблизно 41 вид згідно з Plants of the World Online[3]:

Alnus subg. Alnus
  1. Alnus acuminata Kunth
  2. Alnus cordata (Loisel.) Duby
  3. Alnus cremastogyne Burkill
  4. Alnus glutinosa (L.) Gaertn.
  5. Alnus hirsuta (Spach) Rupr.
  6. Alnus incana (L.) Moench
  7. Alnus japonica (Thunb.) Steud.
  8. Alnus jorullensis Kunth
  9. Alnus lusitanica Vít, Douda & Mandák
  10. Alnus matsumurae Callier
  11. Alnus nepalensis D.Don
  12. Alnus oblongifolia Torr.
  13. Alnus orientalis Decne.
  14. Alnus rhombifolia Nutt.
  15. Alnus rohlenae Vít, Douda & Mandák
  16. Alnus rubra Bong.
  17. Alnus serrulata (Aiton) Willd.
  18. Alnus subcordata C.A.Mey.
  19. Alnus trabeculosa Hand.-Mazz.
    Alnus subg. Clethropsis
  20. Alnus formosana (Burkill) Makino
  21. Alnus maritima (Marshall) Muhl. ex Nutt.
  22. Alnus nitida (Spach) Endl.
    Alnus subg. Alnobetula
  23. Alnus alnobetula (Ehrh.) K.Koch
  24. Alnus firma Siebold & Zucc.
  25. Alnus mandschurica (Callier) Hand.-Mazz.
  26. Alnus maximowiczii Callier
  27. Alnus pendula Matsum.
  28. Alnus sieboldiana Matsum.
    без підроду:
  29. Alnus betulifolia G.Y.Li, Z.H.Chen & D.D.Ma
  30. Alnus djavanshirii H.Zare
  31. Alnus dolichocarpa H.Zare, Amini & Assadi
  32. Alnus fauriei H.Lév. & Vaniot
  33. Alnus ferdinandi-coburgii C.K.Schneid.
  34. Alnus glutipes (Jarm. ex Czerpek) Vorosch.
  35. Alnus hakkodensis Hayashi
  36. Alnus henryi C.K.Schneid.
  37. Alnus lanata Duthie ex Bean
  38. Alnus mairei H.Lév.
  39. Alnus paniculata Nakai
  40. Alnus serrulatoides Callier
  41. Alnus vermicularis Nakai

Також описано один викопний вид: Alnus heterodonta

В Україні росте три види:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Значення слова «вільшняк». Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 6 жовтня 2015. 
  2. Слово "вільшина" (СУМ). Словник української мови (українською). Архів оригіналу за 12 травня 2019. 
  3. а б Alnus Mill.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 2 травня 2021.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Фітомаса вільшняків Західного Полісся України : монографія / П. І. Лакида, І. В. Блищик. — Київ ; Корсунь-Шевченківський : Майдаченко І. С. [вид.], 2010. — 236 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 211–234. — 300 прим. — ISBN 978-966-8302-25-1
  • Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп.ред. А. М. Гродзінський. — К.:Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.— 544 с. ISBN5—88500—055—7