Вільховецька волость (Канівський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільховецька волость
Центр Вільховець
Площа 15 892 (1886)
Населення 10 523 осіб (1886)
Густота 60.6 осіб / км²
Наступники Вільховецька сільська рада

Вільховецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Вільховець.

Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 11 сільських громад. Населення — 10 523 особи (5316 чоловічої статі та 5316 — жіночої), 1193 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10284 7216
Приватної власності 30 25
Казенної власності 5089 4616
Іншої власності 489 322
Загалом 15892 12179

Поселення волості:

  • Вільховець — колишнє власницьке село за 40 версти від повітового міста, 1657 осіб, 222 двори, православна церква, 3 постоялих двори.
  • Вахутинці — колишнє власницьке село, 398 осіб, 38 дворів, православна церква, школа.
  • Владиславівка — колишнє власницьке село при річці Бутеня, 546 осіб, 58 дворів, постоялий будинок, цегельний завод.
  • Гулі — колишнє власницьке село при струмкові Костюченкі, 737 осіб, 82 двори.
  • Карандинці — колишнє власницьке село, 548 осіб, 52 двори, постоялий будинок.
  • Микитяни — колишнє власницьке село, 564 осіб, 76 дворів, постоялий будинок.
  • Москаленки — колишнє власницьке село при річці Рось, 1307 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Семигори — колишнє власницьке село, 1133 особи, 155 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
  • Шупики — колишнє власницьке село, 673 особи, 109 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
  • Янівка — колишнє власницьке село, 1439 осіб, 168 дворів, православна церква, 5 постоялих будинків.
  • Яхни — колишнє власницьке село, 1015 осіб, 132 двори, православна церква, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 19091913 роках — Микита Павлович Вдовиченко[2],[3],[4],[5];
  • 1915 року — Леонтій Яценко[6].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.