Вільховець (Кам'янець-Подільська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вільховець
Герб Вільхівця (Кам'янець-Подільський район) Прапор Вільхівця (Кам'янець-Подільський район)
Вигляд на село Вільховець
Вигляд на село Вільховець
Вигляд на село Вільховець
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район Кам'янець-Подільський район
Громада Кам'янець-Подільська міська громада
Код КАТОТТГ UA68020110020044595
Основні дані
Засноване 1939
Населення 250
Площа 2,994 км²
Густота населення 83,5 осіб/км²
Поштовий індекс 32370
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°38′50″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.64722° пн. ш. 26.51361° сх. д. / 48.64722; 26.51361Координати: 48°38′50″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.64722° пн. ш. 26.51361° сх. д. / 48.64722; 26.51361
Місцева влада
Адреса ради 32370, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Колибаївка
Карта
Вільховець. Карта розташування: Україна
Вільховець
Вільховець
Вільховець. Карта розташування: Хмельницька область
Вільховець
Вільховець
Мапа
Мапа

Вільхове́ць — село в Україні, у Кам'янець-Подільській міській громаді, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

Першій половині XVIII століття носило назву Кармеліти, найймовірніше проходить від назви річки Кармалітанка чи ордену Кармеліти. Сучасна назва пояснюється досить просто, мовляв, походить від назви дерева вільха.

Географія[ред. | ред. код]

Село Вільховець розташоване за 6,3 кілометрів від Кам’янця-Подільського вздовж річки Кармалітанка. На відстані 1,5 кілометра від центру села проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат[ред. | ред. код]

Вільховець знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Під час розвідки вчених-археологів у цій місцевості знайдено 13 курганів на східній околиці і один у центрі села; кам'яного ідола та скарб срібних литовських монет.

Перша письмова згадка про село датується 16 жовтня (25 липня за новим стилем) 1403 року, пізніше згадується 2 вересня 1424 року.[1]

Село також згадується в першій половині XVIII століття під назвою Кармеліти.

Про це поселення краєзнавець Юхим Сіцінський писав: «Виселок Вільховець або Кармеліти, Кармелітська Юридика, виник у ХVІІІ столітті на двох земельних ділянках: Вільховець, що належав францисканському кляштору міста Кам'янець та хутору Кармелітів, що відносився до власність Кам'янецького кармелітського кляштора».

Після приєднання Поділля до Росії імперії всі землі і маєтки кам'янецького єпископа за царським указом були конфісковані.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Після війни Вільховець перетворився у звичайне бригадне поселення й потрапив до списку неперспективних.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

У 2020 році шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення[ред. | ред. код]

На початку XX століття тут мешкало 264 жителя.

Станом на 2015 рік населення становить 250 осіб.

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,0%
російська 2,0%

Відомі люди[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 14-15, 22-23. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]