Вільховець (Кам'янець-Подільська міська громада)
| село Вільховець | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район |  Кам'янець-Подільський район
| ||||
| Громада | Кам'янець-Подільська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68020110020044595 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1939 | ||||
| Населення | 250 | ||||
| Площа | 2,994 км² | ||||
| Густота населення | 83,5 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 32370 | ||||
| Телефонний код | +380 3849 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°38′50″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.64722° пн. ш. 26.51361° сх. д.Координати: 48°38′50″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.64722° пн. ш. 26.51361° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 32370, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Колибаївка | ||||
| Карта | |||||
  Вільховець | |||||
 Вільховець | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Вільхове́ць — село в Україні, у Кам'янець-Подільській міській громаді, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Назва[ред. | ред. код]
Першій половині XVIII століття носило назву Кармеліти, найймовірніше проходить від назви річки Кармалітанка чи ордену Кармеліти. Сучасна назва пояснюється досить просто, мовляв, походить від назви дерева вільха.
Географія[ред. | ред. код]
Село Вільховець розташоване за 6,3 кілометрів від Кам’янця-Подільського вздовж річки Кармалітанка. На відстані 1,5 кілометра від центру села проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат[ред. | ред. код]
Вільховець знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Під час розвідки вчених-археологів у цій місцевості знайдено 13 курганів на східній околиці і один у центрі села; кам'яного ідола та скарб срібних литовських монет.
Перша письмова згадка про село датується 16 жовтня (25 липня за новим стилем) 1403 року, пізніше згадується 2 вересня 1424 року.[1]
Село також згадується в першій половині XVIII століття під назвою Кармеліти.
Про це поселення краєзнавець Юхим Сіцінський писав: «Виселок Вільховець або Кармеліти, Кармелітська Юридика, виник у ХVІІІ столітті на двох земельних ділянках: Вільховець, що належав францисканському кляштору міста Кам'янець та хутору Кармелітів, що відносився до власність Кам'янецького кармелітського кляштора».
Після приєднання Поділля до Росії імперії всі землі і маєтки кам'янецького єпископа за царським указом були конфісковані.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
Після війни Вільховець перетворився у звичайне бригадне поселення й потрапив до списку неперспективних.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2020 році шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
На початку XX століття тут мешкало 264 жителя.
Станом на 2015 рік населення становить 250 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширена західноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,0% |
| російська | 2,0% |
Відомі люди[ред. | ред. код]
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Морков Аркадій Іванович — власник села та низки подільських сіл, які входили до Кам'янецького староства.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Світлини[ред. | ред. код]
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 14-15, 22-23. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
Посилання[ред. | ред. код]
- Olchowiec (1), powiat kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 449. (пол.)
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
