Перейти до вмісту

Вільям Бакленд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вільям Бакленд
англ. William Buckland Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 березня 1784(1784-03-12)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аксмінстер, Іст-Девонd, Девон[d], Девон, Англія, Королівство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 серпня 1856(1856-08-14)[1] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ісліпd, Чарвелл, Оксфордшир, Англія, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
·туберкульоз Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькуратор, палеонтолог, фізик, геолог, ботанік, богослов, пастор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКоледж Тіла Христового (1805)
Вінчестер-коледжd
Blundell's Schoold
Коледж Тіла Христового (1808) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпалеонтологія, геологія, богослів'я, Мегалозавр і копроліт Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Оксфорда
Вестмінстерське абатство
Ашмолеан музей Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрезидент Геологічного товариства Лондонаd[4], Dean of Westminsterd і президент Британської наукової асоціаціїd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Лондонське Ліннеївське товариство
Американська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMary Bucklandd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиФренсис Бакленд Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Вільям Бакленд DD, FRS (12 березня 1784 — 14 серпня 1856) — англійський теолог, який став деканом Вестмінстера. Також був геологом і палеонтологом.

Бакленд написав першу повну розповідь про викопного динозавра , якого назвав мегалозавром. В його роботі чітко доведено, що печера Кіркдейл була доісторичним лігвом гієн, за що він був нагороджений медаллю Коплі. Його оцінили як приклад того, як науковий аналіз може реконструювати далекі події. Він став першовідкривачем використання скам'янілих фекалій у реконструкції екосистем, ввівши термін копроліти.

Бакленд дотримувався теорії розривів, інтерпретуючи біблійну історію Буття як два дуже відокремлені епізоди творіння. Це з’явилося як спосіб узгодити біблійне оповідання з відкриттями в геології, які припускають, що Земля була дуже старою. На початку своєї кар'єри Бакленд вважав, що знайшов докази біблійного потопу, але пізніше побачив, що теорія зледеніння Луї Агасіса дала краще пояснення і відіграла важливу роль у її просуванні.

Примітки

[ред. | ред. код]