Вільям Волластон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Волластон
William Hyde Wollaston.jpeg
Народився 6 серпня 1766(1766-08-06)[1][2][…]
Помер 22 грудня 1828(1828-12-22)[1][2][…] (62 роки)
Громадянство
(підданство)
Діяльність хімік, фізик, інженер, металург
Alma mater
Володіє мовами англійська[1]
Заклад
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія наук
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d]
Нагороди

Вільям Гайд Волластон (англ. William Hyde Wollaston; 6 серпня 1766(17660806), Іст-Дерегем, Норфолк — 22 грудня 1828, Лондон) — англійський вчений, який відкрив паладій (1803) і родій (1804), вперше отримав (у 1803) в чистому вигляді платину. Відкрив (1801) незалежно від Йоганна Вільгельма Ріттера ультрафіолетове випромінювання, сконструював рефрактометр (1802) і гоніометр (1809).

З 1831 Британське геологічне товариство вручає медаль Волластона, виготовлену з відкритого ним паладію.

Вивчав медицину в Оксфорді і Лондоні, отримав звання лікаря і став займатися практикою в Лондоні. Тут він клопотався про отримання місця в госпіталі Святого Георгія, але оскільки віддали перевагу іншому, на його думку, менш гідному, то він кинув зовсім медицину і став спеціально займатися фізикою і хімією.

У 1793 році він був обраний членом Лондонського королівського товариства, згодом був його секретарем і президентом цієї установи. Значення Волластона в хімії визначається тим, що він спочатку демонстрував хімічний «закон кратних пропорцій» на простих і характерних прикладах. У дослідженні «Про надкислі і підкислі солі» (1808) Волластоном показує, що якщо на одну й ту ж кількість основи припадають різні кількості кислот, то ці останні відносяться один до одного, як 1:2:4. Тут же Волластоном вперше висловлює свої міркування про просторове розташування атомів.

У 1800 році він знайшов спосіб готувати ковку платину і таким чином ввів у вживання платиновий посуд, що мало величезне значення в розвитку технічного добування сірчаної кислоти. Щоправда, до 1828 Волластон не повідомляв секрету як готувати ковку платину. У 1803 він відкрив паладій, в 1804 — родій.

Цікавлячись і займаючись кристалографією, Волластон винайшов відображальний гоніометр. Коли весь вчений світ був охоплений дискусією, що виникла між Вольта і Гальвані, про причини виникнення електричного («гальванічного») струму, Волластон взяв діяльну участь у цій суперечці і винайшов гальванічний елемент (або пару), який досі носить його ім'я. Нарешті, у 1814 Волластон дав точнішу, ніж Дальтонова, таблицю «атомних» або «еквівалентних» ваг, яка була складена на основі різних експераиментальних даних, і яка мало відрізнялася від таблиці, приведеної згодом Берцеліусом.

На честь Волластона названо мінерал воластоніт (силікат кальцію), кратер на видимій стороні Місяця і озеро у Канаді.

Праці[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б RKDartists