Вільям Воллес Кемпбелл
| Вільям Воллес Кемпбелл | |
|---|---|
| англ. William Wallace Campbell | |
| Народився | 11 квітня 1862[1][2][…] Генкок, Огайо, США |
| Помер | 14 червня 1938[3][1][…] (76 років) Сан-Франциско, Каліфорнія, США[3] ·падінняd |
| Країна | |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Alma mater | Університет Мічигану |
| Галузь | астрономія[4] і спектроскопія[4] |
| Заклад | Університет Мічигану Лікська обсерваторія Університет Колорадо |
| Аспіранти, докторанти | Джоуел Стеббінс |
| Членство | Лондонське королівське товариство Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук[5] Російська академія наук[6] Американське філософське товариство[7] МАС[7] Американське астрономічне товариство[7] AAAS[7] Національна академія наук США[8] Національна академія дей-Лінчей[9] |
| У шлюбі з | Elizabeth Ballard Campbelld |
| Нагороди | |
Вільям Воллес Кемпбелл або Кембл (англ. William Wallace Campbell; 11 квітня 1862 — 14 червня 1938) — американський астроном, член Національної АН США, її президент в 1931—1935 роках.
Родився в Генкоку (штат Огайо). У 1886 році закінчив Університет Мічигану. У 1886—1888 роках викладав математику в університеті штату Колорадо, у 1888—1891 роках — астрономію в Університеті Мічигану, у 1891—1930 роках працював у Лікській обсерваторії на горі Гамільтон в Каліфорнії (з 1901 року — директор, з 1931-го — почесний директор). У 1923—1930 роках — президент Університету Каліфорнії.

Основні наукові праці присвячені спектральному вивченню зір. Детально досліджував Нову Візничого 1892 року[en] і відзначив зміни характеру спектра — ослаблення континууму і поява яскравих ліній. Спостерігав емісійний спектр зір Вольфа — Рає і вперше виявив зміни інтенсивності водневих ліній і зеленої небулярної лінії. Велика заслуга Кемпбелла у підготовці та виконанні початої в Лікській обсерваторії в 1896 році масштабної програми із систематичного спостереження променевих швидкостей зір, метою якої було визначення руху Сонця серед зір. Важливим результатом цих спостережень було також виявлення великої кількості спектрально-подвійних зір. Ці роботи послужили основою для подальшого широкого вивчення власних рухів зір і обертання Галактики. Під час протистояння Марса у 1894 році спостерігав його спектр і знайшов, що в атмосфері Марса дуже мало кисню і водяної пари і що щільність її набагато нижче щільності земної атмосфери. У 1909 і 1910 роках знову спостерігав Марс і підтвердив ці результати. Очолював експедиції Лікської обсерваторії для спостереження сонячних затемнень — до Індії (1898), Іспанії (1905), на острів Флінт поблизу Таїті (1908), до Російської імперії (Бровари, 1914)[10], Австралії (1922), а також на території США (1900, 1918), учасник експедиції до Мексики (1923). Під час спостереження затемнення 1922 справив спільно з Р. Дж. Трюмплером вимірювання відхилення променів світла зір при проходженні його поблизу Сонця, передбачене загальною теорією відносності.
Підручник Кемпбелла «Елементи практичної астрономії» (1899) протягом багатьох років вважався зразковим.
Іноземний член-кореспондент АН СРСР (1924), член багатьох академій наук і наукових товариств, президент Міжнародного астрономічного союзу (1922—1925).
Премія Лаланда (1903) і медаль П. Ж. С. Жансена (1910) Паризької АН, Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1906), медаль Дрейпера Національної АН США (1906), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1915).
На честь Кемпбелла названі кратери на Місяці і Марсі, а також астероїд 2751 Кемпбелл[11].
- 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- 1 2 Кэмпбелл Уильям Уоллес // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- 1 2 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ William Wallace Campbell | American Academy of Arts and Sciences
- ↑ Кэмпбелл (Кэмбл) Уильям Уоллес. | ИС АРАН
- 1 2 3 4 NNDB — 2002.
- ↑ William Campbell – NAS
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- ↑ Highlighting the History of Astronomy in the Asia-Pacific Region. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 3 вересня 2026.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Вільям Воллес Кемпбелл. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Народились 11 квітня
- Народились 1862
- Уродженці Огайо
- Померли 14 червня
- Померли 1938
- Померли в Сан-Франциско
- Випускники Мічиганського університету
- Викладачі Університету Мічигану
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени АН СРСР
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Академіки РАН
- Члени Американського філософського товариства
- Члени Американського астрономічного товариства
- Члени Американської асоціації сприяння розвитку науки
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Нагороджені медаллю Генрі Дрейпера
- Нагороджені золотою медаллю Королівського астрономічного товариства
- Лауреати премії Лаланда з астрономії
- Нагороджені медаллю Кетрін Брюс
- Нагороджені медаллю Жансена
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Сілліманівські лектори
- Астрономи США
- Науковці Університету Каліфорнії
- Президенти НАН США
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Люди, на честь яких названо кратер на Марсі
- Науковці Мічиганського університету
- Президенти Міжнародного астрономічного союзу