Вільям Гамільтон, 11-й герцог Гамільтон
Вільям Гамільтон, 11-й герцог Гамільтон | |
---|---|
Народився | 19 лютого 1811[1][2] Лондон, Сполучене Королівство |
Помер | 15 липня 1863[1][2] (52 роки) Париж, Франція |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | політик |
Alma mater | Крайст Черч і Ітонський коледж |
Членство | Bannatyne Clubd |
Титул | Duke of Hamiltond |
Посада | член Палати лордів[d] |
Конфесія | пресвітеріанство |
Рід | Гамільтони |
Батько | Олександр Гамільтон, 10-й герцог Гамільтон |
Мати | Susan Euphemia Beckfordd |
Брати, сестри | Susan Hamiltond |
У шлюбі з | Марія Амалія Баденська |
Діти | Марія Вікторія Гамільтон, Вільям Гамільтон, 12-й герцог Гамільтон і Charles George Archibald Douglas-Hamilton, 7th Earl of Selkirkd[1] |
Вільям Олександр Арчібальд Гамільтон (19 лютого 1811 — 8 липня 1863) — шотландський шляхтич, перший пер Шотландії, ХІ герцог Гамільтон, VIII герцог Брендон, лорд-лейтенант Ланаркширу, масон, Великий магістр Великої ложі Шотландії, вождь клану Гамільтон.
Вільям Олександр Арчібальд Гамільтон був сином Олександра Гамільтона , Х герцога Гамільтон та Сюзанни Ефімії Бекфорд, дочки англійського письменника Вільяма Бекфорда. Вільям Гамільтон народився в Лондоні, де в той час перебували його батьки.
З народження він володів титулом графа Ангус, з 1819 року володів титулами маркіз Дуглас та маркіз Клейдсдейл. Освіту отримав в Ітонському коледжі та коледжі Крайст-Черч в Оксфорді. З 1863 року обіймав посаду граф-маршала Шотландії. Коли в 1852 році помер його батько, він успадкував всі його титули. Володіння і землі. У 1852 році отримав посаду лорд-лейтенанта Ланаркширу та успадкував титул герцога Гамільтон.
Після одруження у 1843 році з німецькою принцесою Вільям Гамільтон купив будинок в Лондоні, розташований за адресою Арлінгтон-стріт, 22, Сент-Джеймс, Вестмінстер. Протягом майбутніх 20 років він вклав величезні кошти в реставрацію, ремонт та перебудову цього будинку. Купив цей будинок він у Генрі Сомерсета — VII герцога Бофорт. За будинок він заплатив £ 60 000 — на той час величезні гроші. На будинку, зокрема він встановив залізні та кам'яні плити із власним гербом та девізом. Після смерті герцога Гамільтон у 1863 році будинок перейшов до його вдови. Вдова продала будинок Айвору Гвесту — І барону Вімборн. Продаж відбувся на аукціоні в 1867 році.
Герцог Гамільтон помер в Парижі. Його тіло було перевезене в Шотландію і поховане в мавзолеї Герцогів Гамільтон в місті Гамільтон.
23 лютого 1843 року він одружився з принцесою Марією Амелією Баденською (1817—1888) — дочкою герцога Баденського Карла Людовика Фрідріха та Стефанії де Богарне — прийомною дочкою імператора Франції Наполеона І Бонапарта. Шлюб відбувся в Німеччині, в місті Мангейм, у палаці Мангейм-палас. У цьому шлюбі були діти:
- Вільям Дуглас-Гамільтон (1845—1895) — ХІІ герцог Гамільтон, ІХ герцог Брендон
- лейтенант Чарльз Джордж Дуглас-Гамільтон (1847—1886) — VII граф Селкірк
- леді Мері Вікторія Гамільтон (1850—1922) — перший раз одружилась у 1869 році з принцом Альбером І, майбутнім князем Монако. Другий раз одружилась з графом Тассіло Фешетіч фон Тольном (1850—1933)
- «Douglas, William Alexander Anthony Archibald». Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co. 1885—1900.
- Chancellor, E. Beresford (1908). The Private Palaces of London Past and Present. London: Kegan Paul, Trench, Trübner & Co Ltd. pp. 366—367. Retrieved 30 June 2015.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.