Вільям Гастінґс, 1-й барон Гастінґс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Гастінґс
William Hastings, 1st Baron Hastings.jpeg
Геральдичний знак з обличчям Вільяма Гастінґса
Інші імена William Hastings
Народився 1431
Кірбі, Лестершир
Помер 13 червня 1483(1483-06-13)
Лондон
страта
Громадянство Велика Британія
Проживання Англія
Діяльність політик, правник
Титул дворянин
Партія Йорки
Конфесія католицтво
Батько Леонард Гастінґс
Матір Аліса Камойс
Рід Гастінґси
Дружина Єлизавета Волден
Кетрін Невілл
Діти 5 синів та 2 доньки
Автограф Signature Lord Wm Hastings.jpg
Нагороди

Орден Підв'язки

Підпис Вільяма Гастінґса

Вільям Гастінґс (*1431 — †13 червня 1483) — англійський дворянин, 1-й барон Гастінґс, провідний правник часів правління короля Едуарда IV.

Життєпис[ред.ред. код]

Прихильник Йорків[ред.ред. код]

Походив з родини середньозаможних дворян. Народився у Кірбі (Лестершир) у родині Леонарда Гастінґса та Аліси Камойс. Погляди батька визначили подальшу доля самого Вільяма Гастінґса. Леонард Гастінґс був прихильником династії Йорків, тому відправив молодого Вільяма до двору Річарда, герцога Йоркського, де той затоваришував з молодим Едуардом Йорком, майбутнім королем Едуардом IV. Вільям Гастінґс отримав гарну освіту, особливо у сфері тогочасного права. Завдяки своїм професійним якостям та дружбі з Едуардом Йорком вже у 1455 році Вільям Гастінґс стає верховним шерифом Ворікширу та верховним шерифом Лестерширу. На цих посадах набув практичних знань з розгляду судових справ.

Гастінґс брав участь у битвах при Мортимер Кроссі та Таутоні у 1461 році. За звитягу у битвах та вірність династії Йорків того ж року Вільям Гастінґс стає лорд-камергером королівства та 1-м бароном Гастінґс. У 1461 році пов'язує себе родинними зв'язками з могутнім кланом Невіллів, одружуючись із сестрою Річарда Воріка. З 1462 року — кавалер Ордену Підв'язки.

Після повстання у 1470 році графа Воріка проти короля Едуарда IV Вільям Гастінґс супроводжував короля у вигнанні до Нідерландів. У 1471 році вони разом повернулися до Англії. Тут Вільям відзначився у битвах при Барнеті та Тьюксбері. Чутки звинувачували Гастінґса у вбивсті Едуарда, сина Генріха VI Ланкастера. Ймовірно він особисто не брав участь у вбивсті молодого принца, але міг бути ініціатором, як правник, усунення можливого претендента з огляду на незовсім бездоганні права Едуарда IV Йорка на трон.

Після перемоги Йорків був однією з наближених осіб короля Едуарда IV (стає капітаном Кале, бере участь у перемовинах з Людовиком XI, королем Франції у Пікін'ї), проте згодом виступив проти впливу Єлизавети Вудвіл та їх родичів. За це деякий час знаходився у Тауері. Його було звільнено незадовго до смерті короля.

Загибель[ред.ред. код]

Раптова смерть Едуарда IV у 1483 році змінила долю Вільяма Гастінґса. Розгорнулася бороться щодо контролю над урядом й регентства між Вудвілами та Річардом Глостерським. Гастінґс коливався між двома групами, з одного боку він був ворогом Вудвілів, з іншого — побоювався владного та авторитарного Річарда Глостера. Зрештою в якості регента підтримав останнього. У перші місяці Вільям Гастінґс співробітничав з Глостером у королівській раді, проте рішучі виступив проти бажання Річарда зайняти трон замість Едуарда V. Протидія відомого правника Гастінґса деякий час не дозволяла Річарду Глостерському домогтися бажанного рішення щодо незаконності прав синів Едуарда IV на англійський трон. Тому 13 червня 1483 під час засідання королівської ради Глостер та Бекінгем звинуватили Гастінґса у змові та чаклунстві. Того ж дня його було страчено.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Єлизавета Волден

Дітей не було

2. Дружина — Кетрін Невілл

Діти:

  • Ральф (1463—д/н)
  • Єлизавета (1464—д/н)
  • Едуард (1466–1507), 2-й барон Гастінґс
  • Річард (1468—д/н)
  • Вільям (1470—д/н)
  • Анна (1471–1520), графиня Шрусбері
  • Джордж (1471—д/н)

Джерела[ред.ред. код]

  • H. Vollrath & N. Fryde (Hrsg.): Die englischen Könige im Mittelalter; Von Wilhelm dem Eroberer bis Richard III. Beck, 2004, ISBN 3-406-49463-3, S. 21
  • Carpenter, Christine. The Wars of the Roses (Cambridge, 1997)