Вільям Флай
| Вільям Флай | |
|---|---|
| англ. William Fly | |
 | |
| Народився |
1699 невідомо |
| Помер |
12 липня 1726 Бостон, Массачусетс-Бей (провінція), Тринадцять колоній ·повішення |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | моряк, військовослужбовець, кат |
| Знання мов | англійська |
| Військове звання | боцман |
Вільям Флай (англ. William Fly; помер 12 липня 1726 р.) — англійський пірат, який протягом трьох місяців у 1726 р. здійснював набіги на судна в районі Нової Англії, поки його не схопила команда захопленого корабля. Його повісили в Бостоні, штат Массачусетс, а його тіло було демонстртивно вивішено в як попередження іншим піратам. Багато хто вважає, що його смерть знаменує кінець Золотої доби піратства[1].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Кар'єра Вільяма Флая як пірата почалася в квітні 1726 року, коли він записався на корабель «Elizabeth», що прямував до Західної Африки на чолі з капітаном Джоном Ґріном. Між Ґріном і Флаєм майже відразу почались сварки, які призвели до того, що однієї ночі Флай очолив заколот на кораблі, у результаті якого Ґрін був викинутий за борт, а сам Флай прийняв командування над Elizabeth[2]. Захопивши корабель, бунтівники підняли прапор «Веселий Роджер», перейменували корабель у «Fames' Revenge» і попливли до узбережжя Північної Кароліни а звідти на північ, до Нової Англії. Приблизно за два місяці вони захопили п'ять кораблів, перш ніж самі потрапили в полон. Після захоплення Флая, відомий пуританський проповідник Коттон Мезер безуспішно намагався змусити його публічно покаятися.
Вільяма Флая та його команду було повішено в Бостонській гавані 12 липня 1726 року[3]. Повідомляється, що Флай віднісся до повішення з повною зневагою і навіть дорікнув кату за погану роботу, повторно зав'язавши зашморг та самостійно накинувши його собі на шию. Його останні слова містили попередженням капітанам, щоб вони добре ставилися до своїх моряків і платили їм вчасно: «Наш капітан і його помічник використали нас по-варварськи. Ми, бідні люди, не можемо домогтися справедливості. Нехай капітани ніколи не ображають нас і не використовують нас, як Псів»[4] Флай наполягав, щоб «усі капітани суден могли взяти до уваги долю капітана, якого він убив, і виплатити морякам їхню платню в належний термін»[5].
Після страти Флая його тіло було підвішено на ланцюгах на острові Нікс-Мате в Бостонській гавані як попередження іншим не вдаватися до піратства[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Vaver, Anthony (8 лютого 2012). Early American Criminals: William Fly’s Revenge. Early American Crime (амер.). Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ Rediker, Marcus (2004). Villains of All Nations. Boston: Beacon Press Books. с. 3—5. ISBN 9781844670086.
- ↑ Stapleton, David. William Fly. Pirates Roster. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
- ↑ Leeson, Peter T. (December 2007). An‐arrgh‐chy: The Law and Economics of Pirate Organization. Journal of Political Economy. University of Chicago Press. 115 (6): 1049—1094. doi:10.1086/526403. JSTOR 10.1086/526403.
- ↑ а б Konstam, Angus (2006). Blackbeard. John Wiley & Sons. с. 49–50. ISBN 9780471758853.
Джерела[ред. | ред. код]
- Flemming, Gregory. At the Point of a Cutlass: The Pirate Capture, Bold Escape, and Lonely Exile of Philip Ashton. ForeEdge (2014) ISBN 978-1611685152
- Marcus Rediker, "Villains of All Nations: Atlantic Pirates in the Golden Age", Beacon Press, 2004
- Lyons Press, "The History of the Lives and Bloody Exploits of the Most Noted Pirates: Their Trials and Executions", Lyons Press, 2004 ed.
- Capt. Charles Johnson, "A General History of the Robberies and Murders of the Most Notorious Pirates", 1724
