Вінаго
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Віна́го[16] (Treron) — рід голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Представники цього роду мешкають в Африці і Азії[17].
Опис[ред. | ред. код]
Вінаго — птахи середнього розміру, їхня середня довжина становить 21-36 см, а вага 77-500 г. Вони мають переважно зелене забарвлення, іноді з жовтуватим або оливковим відтінком, через каротиноїдний пігмент в їх раціоні. Більшості видів вінаго притаманний статевий диморфізм. Вінаго живуть переважно в лісах, зустрічаються зграйками або парами. Гніздяться на деревах, живляться плодами, горіхами або насінням.
Види[ред. | ред. код]
Виділяють тридцять видів:[18]
- Вінаго коричневий (Treron fulvicollis)
- Вінаго синьошиїй (Treron olax)
- Вінаго оливковокрилий (Treron vernans)
- Вінаго зеленолобий (Treron bicinctus)
- Вінаго-помпадур (Treron pompadora)
- Вінаго сіролобий (Treron affinis)[19]
- Вінаго світлоголовий (Treron phayrei)[20]
- Вінаго андаманський (Treron chloropterus)[21]
- Вінаго філіппінський (Treron axillaris)[22]
- Вінаго буруйський (Treron aromaticus)[23]
- Вінаго індокитайський (Treron curvirostra)
- Вінаго яванський (Treron griseicauda)
- Вінаго сумбійський (Treron teysmannii)
- Вінаго зелений (Treron floris)
- Вінаго тиморський (Treron psittaceus)
- Вінаго великий (Treron capellei)
- Вінаго жовтошиїй (Treron phoenicopterus)
- Вінаго жовточеревий (Treron waalia)
- Вінаго малагасійський (Treron australis)
- Вінаго мвалійський (Treron griveaudi)[24]
- Вінаго африканський (Treron calvus)
- Вінаго пембанський (Treron pembaensis)
- Вінаго сан-томейський (Treron sanctithomae)
- Вінаго гострохвостий (Treron apicauda)
- Вінаго суматранський (Treron oxyurus)
- Вінаго білочеревий (Treron seimundi)
- Вінаго клинохвостий (Treron sphenurus)
- Вінаго японський (Treron sieboldii)
- Treron permagnus[25]
- Вінаго тайванський (Treron formosae)
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Treron походить від слова дав.-гр. τρηρων — голуб.[26]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ L.J.P. Vieillot: Analyse d’une nouvelle ornithologie élémentaire. Paris: Deteville, libraire, rue Hautefeuille, 1817, s. 49.
- ↑ G. Cuvier: Le règne animal distribué d’après son organisation, pour servir de base a l’histoire naturelle des animaux et d’introduction a l’anatomie comparée. T. 1. Paris: Chez Déterville, s. 457.
- ↑ G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A.
- ↑ B.H. Hodgson. Notices of the ornithology of Nèpál. „Asiatic Researches”. 19 (1), s. 163, 1836.
- ↑ W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 348, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.
- ↑ G.R. Gray: A list of the genera of birds: with their synonyma an indication of the typical species of each genus. London: R. and J.E. Taylor, 1840, s. 57.
- ↑ C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 359.
- ↑ C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 360.
- ↑ B.H. Hodgson. Classical terminology of Natural History. „The journal of the Asiatic Society of Bengal”. 10 (1), s. 28, 1841.
- ↑ E. Blyth. Drafts for a Fauna Indica. (Comprising the Animals of the Himalaya Mountains, those of the Valley of the Indus, of the Provinces of Assam, Sylhet, Tipperah, Arracan, and of Ceylon, with Occasional Notices of Species from the Neighbouring Countries). „The Journal of the Asiatic Society of Bengal”. 14 (2), s. 855, 1845.
- ↑ H. Jacquinot & J. Pucheran: Voyage au pole sud et dans l’Océanie sur les corvettes l’Astrolabe et la Zélée. Zoologie. Cz. 3: Mammifères et oiseaux. Paris: Gide, 1853, s. 122.
- ↑ Ch.L. Bonaparte. Coup d’oeil sur l’ordre des Pigeons. „Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l’Académie des Sciences”. 39, s. 872, 1854.
- ↑ Ch.L. Bonaparte. Coup d’oeil sur l’ordre des Pigeons. „Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l’Académie des Sciences”. 39, s. 873, 1854.
- ↑ Ch.L. Bonaparte. Coup d’oeil sur l’ordre des Pigeons. „Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l’Académie des Sciences”. 39, s. 874, 1854.
- ↑ F. Heine & A. Reichenow: Nomenclator Musei Heineani Ornithologici; Verzeichniss der Vogel-Sammlung des Kgl. Oberamtmanns Ferdinand Heine. Berlin: R. Friedländer & Sohn, 1882–1890, s. 279.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ L.F. Baptista, P.W. Trail & H.M. Horblit: Family Columbidae (Pigeons and Doves). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997, ss. 194–195, 197–199, 201–203. ISBN 84-87334-22-9.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Treron affinis у базі Avibase.
- ↑ Treron phayrei у базі Avibase.
- ↑ Treron chloropterus у базі Avibase.
- ↑ Treron axillaris у базі Avibase.
- ↑ Treron aromaticus у базі Avibase.
- ↑ Treron griveaudi у базі Avibase.
- ↑ Treron permagnus у базі Avibase.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 389. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2001). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Yale University Press. с. 425–456. ISBN 0-300-07886-2.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
| ||||||||||
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |