Вінаго синьошиїй
| Вінаго синьошиїй | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron olax (Temminck, 1823)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Columba olax | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Віна́го синьошиїй[3] (Treron olax) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22 см, вага 77 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова світло-сіра, тім'я, потилиця та шия темно-сірі. Верхня частина грудей темно-оранжева, живіт жовтувато-зелений. Дзьоб світлий, райдужка кремова зі світло-коричневим кільцем. Навколо очей блакитнуваті кільця. У самиць верхня частина тіла темно-оливково-зелена, нижня частина тіла жовто-зелена.
Поширення й екологія[ред. | ред. код]
Синьошиї вінаго мешкають на Малайському півострові, на Суматрі і Калімантані, на сусідніх островах та на заході Яви. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на плантаціях, у парках і садах. Зустрічаються парами або невеликими зграями до 10 птахів, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів. Гніздяться на деревах або в чагарниках. У кладці 2 білих яйця[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Treron olax. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ C.J. Temminck, C. J. Temminck, Georges Louis Leclerc Buffon, Nicholas Huet, Guillaume Michel Jerôme Meiffren Laugier de Chartrouse (1838). Nouveau recueil de planches coloriées d'oiseaux : pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon, édition in-folio et in-4⁰ de l'Imprimerie royale, 1770. № v.4 (1838) (вид. Chez Legras Imbert et Comp.). A Strasbourgh. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 06 травня 2022.
- ↑ Robinson, Herbert C. (1906). A synopsis of the birds at present known to inhabit the Malay Peninsula south of the Isthmus of Kra. Journal of the Federated Malay States Museums. 1: 45—57.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves — A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |