Вінаго сумбійський
| Вінаго сумбійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron teysmannii Schlegel, 1879 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Віна́го сумбійський[2] (Treron teysmannii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь голландського ботаніка Йоганнеса Еліаса Тейсманна[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 29 см. Довжина хвоста становить 7,9-9,4 см, довжина дзьоба 16-17 мм. У самців лоб і обличчя світло-зелені, тім'я і потилиця темні, оливково-сірі. Верхня частина спини темно-оливково-зелена. решта спини тьмяно-рудувато-коричнева. Покривні пера крил оливково-зелені, оливкові або чорні з жовтими краями. Махові пера чорні з вузькими жовтими або білими краями. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста яскраво-зелотисто-зелені, центральні стернові пера тьмяно-оливково-зелені, крайні стернові пера сірі, на хвості чорнувата смуга. Підборіддя і горло яскраво-зеленувато-жовті, скроні, шия і груди темно-оливково-зелені. Живіт більш світлий, жовтуватий. Гузка кремово-біла. Навколо очей кільця голої зеленувато-жовтої шкіри. Дзьоб зеленувато-сірий, ні кінці жовтуватий або зеленуватий, восковиця покрита пір'ям. Лапи темно-червоні. У самиць руда пляма на спині відсутня. Покривні пера крил мають світлі, жовтуваті або білі края.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сумбійські вінаго є ендеміками острова Сумба. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на висоті до 800 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція сумбійських вінаго становить 14 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Treron teysmannii. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 383. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |