Вінаго філіппінський
| Вінаго філіппінський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Treron axillaris (Bonaparte, 1855) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вінаго філіппінський[2] (Treron axillaris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін. Раніше вважався конспецифічним з вінаго-помпадуром.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 29 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя має оливковий відтінок. Задня частина шия темно-оливкова, верхня частина тіла яскраво-бордова, у самиць зелена. Покривні пера крил темно-сірі, темно-оливкові або чорні з жовтими краями. Махові пера чорні з вузькими жовтими або білими краями. Нижня частина спини темно-оливкова, верхні покривні пера хвоста дещо світліші. Центральні стернові пера яскраво-оливкові, решта стернових пер зверху оливкові або сірі. На кінці хвоста є широка сірувата смуга. Підборіддя і горло зеленувато-жовте, груди світло-оливкові, живіт світлий, сіро-зелений. Стегна тьмяно-сіро-зелені, пера на стегнах мають широкі жовті края. Гузка кремові-білі, пера на ній мають сірі стрижні і вузькі жовті края. Стернові пера знизу чорні з широкою сіруватою смугою на кінці. Райдужки рожеві з блакитним кільцем, навколо очей сині кільця. Восковиця і дзьоб біля основі темно-червоні, кінець дзьоба зеленуватий, лапи сизі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[3]
- T. a. amadoni Parkes, 1965 — північ Лусону;
- T. a. axillaris (Bonaparte, 1855) — південь Лусону. острови Полілло, Катандуанес, Міндоро, Лубанг і Алабат[en];
- T. a. canescens Parkes, 1965 — Вісайські острови, Мінданао і Басілан;
- T. a. everetti (Rothschild, 1894) — архіпелаг Сулу.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Філіппінські вінаго живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням. Гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 2 білих яйця, інкубаційний період триває 12-14 днів. Насиджують і самиці і самці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Treron axillaris. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Treron axillaris у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |