Віная

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віна́я (палі, санскр. विनय, «дисципліна, правила») — сукупність правил і способів організації життя та духовної практики буддійських монахів у громаді (санґсі). Основою вінаї є система правил пратімокші[1] (палі — патімоккга).

В процесі розвитку буддизму та появи різних напрямів, було сформовано кілька різних «вінай». В традиції Тхеравади віная містить 227 правил для монахів-чоловіків та 311 правил для монахинь. В більшості шкіл Китаю, Японії та Кореї загальноприйнятою є віная школи дгармаґуптака, яка містить 250 та 348 правил відповідно монахам та монахиням. І нарешті в Тибеті та Монголії найбільш поширеною є Мӯласарвāстівāда-віная (253 правил для монахів-чоловіків та 364 для монахинь). Правила життя монахів у громаді могли змінюватися і ускладнюватися відповідно до регіональних та культурних обставин, оскільки буддизм у своєму поширенні вийшов далеко за межі Індії.

Будда неодноразово підкреслював, що Віная є однією із найважливіших складових практики, дотримання правил якої сприяють досягненню його послідовниками нірвани.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 січня 2011. Процитовано 26 серпня 2012. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • YAMAGIWA Nobuyuki. «Recent Studies on Vinaya Manuscripts». Journal of Indian and Buddhist studies 52.1 (2003).
  • Satoshi Hiraoka. «The Relation between the Divyavadana and the Mulasarvastivada Vinaya». Journal of Indian Philosophy 26.5 (1998).

Посилання[ред. | ред. код]