Вінницький тролейбус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінницький тролейбус
Trol-ua-vinnitsa.jpg
Тролейбусна система
Країна  Україна
Місто  Вінниця
Дата відкриття 18 лютого 1964
Кількість маршрутів 15
Пасажиропотік 79 437 тис. чол. (2016)[1]
Довжина контактної мережі 86,5 км (01.01.2017)[2]
Довжина маршрутів 143,84 км[3]
Кількість депо 1
Кількість тролейбусів 164 пасажирських, 5 службових (01.01.2017)[4]
Моделі тролейбусів в експлуатації ЗіУ-682, ЮМЗ Т2, ЛАЗ E183, Богдан Т701.11[5]
Вартість проїзду 4,00 з 20 серпня 2018
Експлуатуюче підприємство КП «Вінницька транспортна компанія»
Вінницький тролейбус у Вікісховищі?

Вíнницький тролéйбус — діюча тролейбусна система міста Вінниця.

Власником тролейбусної мережі вінницького тролейбуса є місто, оренду системи й забезпечення перевезення пасажирів здійснює КП «Вінницька транспортна компанія»[6].

Тролейбус нарівні з трамваєм користується у вінничан значною популярністю, адже не лише сполучає віддалені житлові мікрорайони з центром міста, а й є відносно економічним і швидким видом громадського транспорту.

Історія[ред. | ред. код]

Вінниця активно розвивалась у 1960-х роках, відтак існуючі трамвайні лінії були вже не здатні впоратися зі зрослими пасажиропотоками. З метою сполучення 2 промислових районів через середмістя, місцева влада вирішила звести тролейбусну лінію. Однак республіканська влада деякий час не давала згоду на пуск тролейбусного руху у Вінниці, тому всі підготовчі роботи в місті здійснювались напівофіційно — електродроти ж тягнулися під виглядом поліпшення міського вуличного освітлення.

У 1963 році з молдовського Кишинева надійшли 4 списані машини МТБ-82Д і одна ЯТБ-4 з Одеси, що вже до ладу були доведені на місці. 30 грудня 1963 року відбувся пілотний (напівофіційний) пуск першої вінницької тролейбусної лінії від Жовтневої площі вулицею Островського, Немирівським шосе до робітничого селища масложиркомбінату (зупинка «Рибзбут»).

ЗіУ-682 (№ 209) на маршруті № 10

Офіційно перша черга — лінія «Жовтнева площа — вул. Карла Маркса» — була введена в експлуатацію 18 лютого 1964 року.

Наприкінці 1965 року було введено в експлуатацію тимчасове депо на 25 місць по вулиці Островського. На той час вінницький тролейбусний парк уже нараховував 5 машин Київ-5, 2 машини Київ-2, 21 машину ЗіУ-5 (МТБ-82Д і ЯТБ-4 тоді вже списали). У жовтні 1965 року введена в експлуатацію нова лінія від Жовтневої площі вулицею Київською до заводу «Будіндустрія» та об'єднання «Вінницяводоканал», для чого обладнали пересувну тягову підстанцію (у старому тролейбусі ЯТБ-4).

18 листопада 1967 року лінію подовжили від Водоканалу до північно-східної промзони по вулиці Тарногородського до Підшипникового заводу (ДПЗ-18).

31 грудня 1967 року введено в експлуатацію нову лінію із Замостя вулицею Чорновола, П'ятничанським мостом через площу Героїв Майдану, вулицями Театральною, Соборною та Пирогова до медінституту.

У листопаді 1968 року прокладено нову лінію вулицями Кірова та Соборною до залізничного вокзалу, куди відкрито рух тролейбусів нового маршруту № 4 «Медінститут — вул. Леніна — пл. Жовтнева — Залізничний вокзал». У результаті такого розширення мережа збільшилась від 4,9 км (1964) до 17,1 км (1966) і 35,3 км (на кінець 1968 року); число машин в інвентарі від 31 (кінець 1965 року) до 38 (1967). У 1968 році надійшли ще 30 тролейбусів, в тому числі 25 нових ЗіУ-5 та Київ-4; у 1969 році — 11 нових машин.

У 1972 році місто отримало перші 10 машин ЗіУ-682.

Впродовж 19691973 років у Вінниці було збудовано постійне тролейбусне депо на 100 машиномісць.

У грудні 1974 року введено в експлуатацію нову тролейбусну лінію на житловий масив Вишенька вулицею Спартаківською (нині — Келецька) до проспекту Ленінського Комсомолу — для нової лінії надійшло 10 тролейбусів ЗіУ-682[7].

У листопаді 1978 року введено в експлуатацію лінію від Жовтневої площі проспектом Коцюбинського до залізничного вокзалу, відтак протяжність мережі збільшилась від 43,6 км до 48,1 км.

Станом на 1 січня 1982 року у вінницькому тролейбусному парку було 13 машин ЗіУ-5 та 118 ЗіУ-682, а вже 1 січня 1985 року парк налічував 140 машин ЗіУ-682.

ЗіУ-682 (№ 339) на маршруті № 5

Обсяг перевезень на вінницьких тролейбусах постійно збільшувався[1]:

Рік Обсяг перевезень, осіб Примітка
1973 29,5 млн
1977 45,6 млн
1984 57,2 млн
1987 69,7 млн
1991 82,0 млн
1993 94,5 млн перевищення обсягу
перевезень трамваєм
1994 94,8 млн
2014 73,34 млн
2015 78 480,3 тис.
2016 79 436,7 тис.

Такий приріст був пов'язаний з освоєнням лінії у великому житловому масиві Вишенька.

Чисельність тролейбусів також постійно зростала: 146 (1986), 153 (1989), 182 (1991).

У листопаді 1990 року було відкрито маршрут № 6 «Меморіал Визволення — Залізничний вокзал» й випущено, таким чином, 15 нових машин.

У 1993 році надійшли перші 3 зчленовані машини моделі ЮМЗ Т1.

Станом на 1 січня 1995 року загальна довжина мережі склала 64,0 км, в експлуатації перебували одне депо на 100 місць, 178 пасажирських тролейбусів і 7 тягових підстанцій.

За роки Незалежності України1991 року) розвиток тролейбусної мережі в місті відбувався інтенсивніше за трамвайну. З'явились нові лінії на Свердловському масиві (1997 рік) та у Тяжилові (до вул. Лугової, 1998 рік). Було збудовано нову лінію. Гніванським шосе до Аграрного університету (23 серпня 2006 року відкрито маршрут № 12) та нову лінію вулицями Фрунзе та Червоноармійською до нового муніципального ринку (відкрито 21 липня 2007 року). Довжина мережі зросла до 86,6 км.

У 2006 році модернізовано, із заміною кузова, 12 тролейбусів ЗіУ-682.

У 2007 році містом було придбано 5 нових тролейбусів ЛАЗ E183.

ЛАЗ E183 (№ 357) на маршруті № 2

З 16 лютого 2012 року, у зв'язку зі змінами транспортної схеми міста комунальне підприємство «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління» провела ряд організаційних заходів щодо поліпшення якості і швидкості обслуговування пасажирів. Електротранспорт почав працювати в новому режимі. Перші рейси пасажирського транспорту починаються з 05:30 ранку і закінчує роботу муніципальний транспорт близько опівночі.

У 20122014 роках капітально відновлено і модернізовано 77 тролейбусів моделі ЗіУ-682.

6 лютого 2014 року в депо надійшов перший тролейбус Богдан Т701.17.

18 лютого 2014 року минуло 50 років з початку відкриття тролейбусного руху у Вінниці.

7 березня 2014 року на вулицях міста почав курсувати «афганський» тролейбус (№ 346). На тролейбусі зображені події 19701980-х років, коли люди виконували свій інтернаціональний обов'язок в Афганістані. Це свого роду друге народження «афганського» тролейбусу у Вінниці. Близько 20 років тому по місту вже їздив «афганський» тролейбус, який рухався по звичайному рейсовому маршруту. У ньому збиралися кошти на будівництво пам'ятника загиблим воїнам-афганцям, який згодом був встановлений у Центральному парку міста[8].

Станом на червень 2014 року надійшли всі 40 тролейбусів Богдан Т701.17 і лише один з них (№ 001) має можливість автономного ходу.

9 вересня 2017 року до Дня міста вінничанам представили відновлену модель тролейбуса ЗіУ-5 (№ 249). Останній раз тролейбуси ЗіУ-5 виходили на маршрути міста ще у 1982 році[9]. Для відновлення тролейбуса ЗіУ-5, за всіма зразками того часу, працівникам депо знадобилося всього два місяця. Відтепер Вінниця має екскурсійний тролейбус[10]. Також, в цей день, вінничани мали можливість користуватися муніципальним транспортом безкоштовно[11].

22 грудня 2018 року до Вінниці з Мінського автомобільного заводу надійшов перший тролейбусний кузов. Над ним весь час працювали спеціалісти Вінницької транспортної компанії. У роботі використовуються українські запчастини, а що не вдасться адаптувати, замовлятимуть із закордону. Фактично це тільки заводський кузов, який обладнають деталями на базі потужностей тролейбусного депо[12].

11 квітня 2019 року КП «Вінницька транспортна компанія» представлено хід робіт з виготовлення тролейбусів силами міського депо. Тролейбус має власний дизайнерський вигляд обшивки. У новому тролейбусі 32 місця для сидіння, а загалом пасажиромісткість становить — 97 пасажирів. Після виходу нового вінницького тролейбусу на маршрут, оголосять конкурс на кращу назву. Перший дослідний зразок отримав робочу назву «Вінниця-ПТС 12». Всього впродовж 2019 року планують виготовити 4 подібних тролейбуси. Передбачається, що нові тролейбуси будуть краще адаптовані до українських умов[13][14].

Маршрути[ред. | ред. код]

   Діючі маршрути
   Скасовані маршрути
Перелік тролейбусних маршрутів в місті Вінниця
Початковий пункт Кінцевий пункт Дата
відкриття
Примітки
1 Підшипниковий завод Вулиця Лугова (Тяжилів) Працює з понеділка по п'ятницю,
зміни в маршруті:
«Водоканал — Рибсбит» (з 10.1965);
«Водоканал — Інструментальний завод» (з 1966);
«Підшипниковий завод — Інструментальний завод» (з 18.11.1967)
2 Меморіал Визволення Вулиця Чехова
3 Підшипниковий завод Вишенька
4 Вишенька Вулиця Лугова (Тяжилів) Працює щоденно з 27.08.2012
5 Залізничний вокзал Вишенька 11.1978
6 Залізничний вокзал Меморіал Визволення 11.1990
Залізничний вокзал Підшипниковий завод 11.1990 На маршруті працює 1 тролейбус
7 Залізничний вокзал Вулиця Лугова (Тяжилів) 1998
8 Вишенька Меморіал Визволення Працює з понеділка по п'ятницю
9 Меморіал Визволення Вулиця Коріатовичів Змінений 22.08.1997
10 Вишенька Вулиця Чехова
11 Залізничний вокзал Вулиця Коріатовичів 22.08.1997
12 Вулиця Чехова Аграрний університет Змінений 01.08.2009 23.08.2006
13 Меморіал Визволення Аграрний університет 16.05.2011 Працює з понеділка по п'ятницю
14 Залізничний вокзал Аграрний університет Відновлений 18.08.2014 Працює з 06:17 до 22:00
14 Меморіал Визволення Муніципальний ринок 21.07.2007 Скасований з 16.02.2012
15 Вишенька Муніципальний ринок 21.07.2007 Працює з 06:40 до 23:00,
з 06.06.2016 продовжено рух маршруту до 23:00
16 Вулиця Чехова Муніципальний ринок 21.07.2007 Скасований з 01.01.2012
17 Свердловський масив Муніципальний ринок 21.07.2007 Скасований з 16.02.2012

Курсивом виділено маршрути № 1, 2, 4, 9, де інтервали можуть перевищувати 15 хвилин у «непікові години» і немає руху після 21:00.

Маршрути № 3, 5, 6, 7, 10 працюють з 05:30 до 24:00. Решта маршрутів має трохи скорочений графік роботи. Пересічна тривалість одного маршруту — близько 30 хвилин.

Скорочення маршрутів № 14, 16, 17 у 2012 році були мотивовані через «нерентабельність», хоча вінничани згадують дані маршрути і досі.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Марка Роки експлуатації Реєстраційні номери Загальна кількість Усього/робочих Примітки
Україна Богдан Т70117 2014—понині 001—040 40 40/40 № 006 — до 2014 Ursus T70117 у Любліні
Україна ЮМЗ Т2 2013—понині 534, 538 2 2/0 Усі до 2013 у Києві
Україна Богдан Т60111 2009 361 1 0/0 До 22 жовтня 2009 у Житомирі, з 28 жовтня 2009 у Миколаїві
Україна ЛАЗ E183D1 2006—понині 356—360 5 5/5
Росія ЗіУ-682Г-016 (012) 2003—понині 205—206, 208—209, 212–213, 215, 217, 219, 222, 226, 227, 269 13 13/10
Україна ЮМЗ Т1 19932016 348—350 3 0/0
СРСР/Росія ЗіУ-682Г [Г00] 1990—понині 299, 313—322, 324—347, 351—355 40 40/40
СРСР ЗіУ-682В-013 [В0В] 1990—понині 301—310, 312 11 11/11
СРСР ЗіУ-682В-012 [В0А] 1988—понині 264—298, 300, 311 37 36/30
СРСР ЗіУ-682В [В00] 1985—понині 247—263 17 15/8
СРСР КТГ-1 1980—понині ТГ-5, ТГ-7 2 2/1
СРСР ЗіУ-682В 1972–понині 86—102, 105—246 140 9/8
СРСР КТГ-2 19722012 ПМТ-2, ТГ-1, ТГ-3–ТГ-6 6 0/0 ПМТ-2 — з 2012 у Києві
СРСР ЗіУ-5 19651982 15—28, 30—34, 40—43, 60—77, 79—85 47 0/0
СРСР Київ-6 19641981 10—14, 29, 35—39, 55—59, 78 17 0/0
СРСР Київ-4 19641976 3—9, 44—54 18 0/0
СРСР Київ-2 19641976 1—2 2 0/0
СРСР МТБ-82Д 19641969 1—4 4 0/0 Усі до 1964 у Кишиніві
СРСР ЯТБ-4 19641967 5 1 0/0 до 1964 у Одесі

У вінницькому тролейбусному депо проводиться капітальний ремонт ЗіУ-682. Встановлюються електронні маршрутні табло та світлодіодні лампи. Декілька тролейбусів прикрашено малюнками.

До кінця 2013 року було оновлено увесь тролейбусний парк, у тому числі й ті машини, які були несправні й уже не виходили на маршрут.

Один вживаний тролейбус з Києва марки ЮМЗ Т2 (№ 538) — також пройшов капітальний ремонт у депо та вийшов на маршрути[15].

Оплата проїзду[ред. | ред. код]

Квиток купується безпосередньо у рухомому складі у кондуктора. Компостувати квиток не потрібно.

Динаміка зростання вартості проїзду
Дата встановлення тарифу Вартість проїзду,
До 31 травня 2011 1,00
1 червня 2011 1,25
1 травня 2013 1,50
1 серпня 2014 2,00[16][17]
9 липня 2016 3,00[18][19]
20 серпня 2018 4,00

Перспективи[ред. | ред. код]

В рамках проекту «Міський громадський транспорт в Україні» планується за рахунок залучених кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку під місцеві гарантії придбати 40 тролейбусів на суму в 8 млн євро[20].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016) // Головне управління статистики у Вінницькій області.
  2. Об'єкти міського електротранспорту України станом на 01.01.2017 // Корпорація «Укрелектротранс».
  3. Маршрути Вінниці
  4. Інвентарний парк тролейбусів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  5. Рухомий склад тролейбусів
  6. КП «Вінницька транспортна компанія» // Вінницька міська рада
  7. Вінниця: минуле та сучасне
  8. На вулицях нашого міста з'явився «афганський» тролейбус // Транспортний сайт міста Вінниця — 2014. — 7 березня
  9. Відновлений ЗіУ-5 (фото) // Транспортний сайт міста Вінниця — 2017. — 9 вересня
  10. Тролейбус ЗіУ-5 (№ 249) на вулиці Соборній // Міський електротранспорт — 2017. — 9 вересня
  11. На День міста прозд в муніципальному транспорті буде безкоштовний // Транспортний сайт міста Вінниця — 2017. — 7 вересня
  12. У Вінниці налагодять випуск тролейбусів // ЦТС — 2018. — 27 грудня (рос.)
  13. У Вінниці створили власний тролейбус (фото) // ЦТС — 2019. — 11 квітня (рос.)
  14. У Вінниці показали, як будують власні тролейбуси (фото) // Віницький бізнес портал — 2019. — 11 квітня
  15. Список рухомого складу, що експлуатувався в місті Вінниця
  16. Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 17.07.2014 № 1588 «Про встановлення тарифів на перевезення 1 пасажира та вартості місячних проїзних квитків у міському пасажирському авто- та електротранспорті в м. Вінниці»
  17. З 1 серпня 2014 рокупроїзд в тролейбусах і трамваях по 2 гривні, а в більшості маршруток по 3 гривні // 20 хвилин. 17 липня 2014
  18. Рішення виконкому Вінницької міської ради № 1414 від 16 червня 2016 року
  19. Вартість проїзних документів у міському транспорті з 1 липня 2016 року // vlasno.info. 24 червня 2016
  20. Проект «Міський громадський транспорт в Україні» // Міністерство інфраструктури України. — 2016. — 15 листопада.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]