Вінсент дю Віньо
Вінсент дю Віньо | |
---|---|
англ. Vincent du Vigneaud | |
Народився |
18 травня 1901 Чикаго, Іллінойс, США |
Помер |
11 грудня 1978 (77 років) Ітака, Нью-Йорк, США |
Країна |
![]() |
Діяльність | біолог, біохімік, викладач університету, хімік |
Alma mater | Іллінойський університет в Урбана-Шампейн |
Галузь | Біохімія |
Заклад |
Единбурзький університет Інститут кайзера Вільгельма Університет Джорджа Вашингтона Корнельський університет |
Аспіранти, докторанти | Sofia Simmondsd |
Членство | Американська академія мистецтв і наук, Королівське товариство Единбурга, Американське філософське товариство[1], AAAS[1] і Національна академія наук США |
Нагороди |
премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1948) Член Американської академії мистецтв і наук[d] |
![]() |
Вінсент Дю Віньо (англ. Vincent du Vigneaud; 18 травня 1901, Чикаго — 11 грудня 1978, Ітака) — американський біохімік[2], лауреат Нобелівської премії з хімії (1955).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив університет Іллінойсу в 1923 році, медичну школу Рочестерського університету (1927), викладав в медичних школах університету Дж. Гопкінса, Единбурзького університету (Велика Британія), Інституту кайзера Вільгельма (Німеччина). У 1929-32 — на кафедрі біохімії університету в Іллінойсі, в 1932—38 — в університеті Дж. Вашингтона, з 1938 керував кафедрою біохімії медичного коледжу Корнельського університету, з 1967 професор кафедри хімії цього університету.
Основні роботи[ред. | ред. код]
Основні праці по дослідженню хімічної будови інсуліна, біотина, процесів трансметилювання, обміну амінокислот. Ряд робіт присвячено синтезу пеніциліна. Визначив будову і синтезував гормони задньої частки гіпофіза — вазопресин і окситоцин.
Особливості характеру, цікаві факти[ред. | ред. код]
В доповнення до своїх наукових досягнень, Вінсент дю Віньо був прекрасним вчителем і лектором. Один із його співробітників, Клаус Хофман, пізніше згадував, що лекції дю Віньо студентам були цікаві і добре підготованими. Він підкреслював важливість викладання і казав, що викладання важливіше за дослідження. Було справжнім задоволенням слухати його презентації, котрі були також кропітливо підготовлені і відрепетировані, як і його наукові статті. Його лабораторія була навдивовижно добре організована.
Нобелівська премія[ред. | ред. код]
У 1955 році Вінсента дю Віньо було нагороджено Нобелівською премією з хімії — «За роботу з біологічно активними сполуками, і перш за все за вперше здійснений синтез поліпептідного гормону»[3].
Наукові праці[ред. | ред. код]
- A trail of research in Sulfur chemistry and metabolism and related fields, Ithaca (NY), 1952.
Примітки[ред. | ред. код]
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про біохіміка чи біохімікиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 18 травня
- Народились 1901
- Померли 11 грудня
- Померли 1978
- Лауреати премії Ласкера
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Нагороджені медаллю Вілларда Гіббза
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Нагороджені медаллю Джона Скотта
- Біохіміки США
- Випускники Рочестерського університету
- Нагороджені медаллю Вілларда Гіббса
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Уродженці Чикаго