Вінстон Черчилль (1940-2010)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінстон Черчилль
англ. Winston Spencer Churchill
Gregory and Churchill cropped.JPG
Народився 10 жовтня 1940(1940-10-10)[1][2][…]
Chequers[d], Wycombe[d], Бакінгемшир[d], Бакінгемшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Помер 2 березня 2010(2010-03-02)[1][4][…] (69 років)
Белгравія
·рак простати
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія[5][6]
Діяльність журналіст, політик, історик
Alma mater Крайст Черч і Ітонський коледж
Володіє мовами англійська
Посада Депутат Європейського парламенту, член 51-го парламенту Об'єднаного королівства[d], член 50-го парламенту Об'єднаного королівства[d], член 49-го парламенту Об'єднаного королівства[d], член 48-го парламенту Сполученого королівства[d], член 47-го парламенту Сполученого королівства[d], член 46-го парламенту Сполученого королівства[d] і член 45-го парламенту Сполученого королівства[d]
Партія Консервативна партія
Конфесія Англіканство
Батько Рендольф Черчилль[7]
Мати Pamela Harriman[d]
Родичі Вінстон Черчилль[7]
Брати, сестри  • Arabella Churchill[d][7]
IMDb nm1536676

Вінстон Спенсер Черчилль (англ. Winston Spencer-Churchill; 10 жовтня 1940, Чекерс — 2 березня 2010, Лондон) — британський державний діяч та журналіст, депутат Палати громад Великої Британії протягом 27 років (1970—1997). Онук прем'єр-міністра Великої Британії сера Вінстона Черчилля.

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Вінстон Черчилль народився в Чекерсі, заміській резиденції прем'єр-міністрів Великої Британії, коли цю посаду обіймав його дід Вінстон Черчілль. Єдиний син Рендольфа Черчилля (1911—1968) від першого шлюбу з Памелою Дігбі (1920—1997).

Вінстон Черчилль  здобув освіту, як і батько, в Ітонському коледжі та коледжі Крайст Черч в Оксфорді.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Перш ніж стати депутатом парламенту, Вінстон Черчилль був журналістом, зокрема в 1967 році на Близькому сході під час Шестиденної війни, під час якої зустрічався з багатьма ізраїльськими політиками, у тому числі з міністром оборони Моше Даяном. Він опублікував книгу про цю війну.

У 1967 році Вінстон Черчилль зробив першу спробу потрапити від партії консерваторів до Палати громад Великої Британії по округу Манчестер-Гортон. Незважаючи на непопулярність чинного уряду лейбористів, він зазнав невдачі. І лише в1970 році він був обраний до парламенту від виборчого округу Стретфорд, поблизу Манчестера. Вінстон Черчилль засідав у Палаті громад з 1970 по 1983 роки.

У 1983 році Вінстон Черчилль був обраний до Палати громад від виборчого округу Дейвіулм (графство Великий Манчестер). В 1997 році після загальних виборів до парламенту Великої Британії виборчий округ Дейвіулм був скасований, а Черчилль позбувся депутатського крісла. Будучи депутатом, він ніколи не домагався високих урядових посад і залишався задньолавочником. Його кузен Ніколас Соумс також був членом консервативної партії.

Незважаючи на сімейні політичні традиції, Вінстон Черчилль ніколи не отримав жодної високої державної посади. Він обіймав посади заступника держсекретаря в міністерстві будівництва (1970—1972) та міністерстві закордонних справ (1972—1973), а також був членом парламентської комісії з оборони (1983—1997).

У травні 1993 року депутат Вінстон Черчилль викликав скандал своєю заявою про «нескінченний потік» іммігрантів з Індії. За це він отримав публічну догану від тодішнього міністра внутрішніх справ Майкла Говарда, якого підтримав прем'єр-міністр Джон Мейджор.

У 1995 році Вінстон Черчилль та його родина продали великий архів його діда за 12 500 фунтів стерлінгів британській державі. Придбання фінансувалося за рахунок гранту від нещодавно створеної Національної лотереї. В даний час архів лорда Вінстона Черчилля зберігається в Черчілль-коледжі в Кембриджі.

Покинувши парламент, Вінстон Черчилль став читати лекції, написав багато статей на підтримку війни в Іраку і боротьби проти ісламського тероризму. Він також редагував збірник виступів його діда, прем'єр-міністра, який отримав назву «Ніколи не здаватися».

У 2007 році Вінстон Черчилль став президентом Британської національної асоціації оборони — громадської організації, що займається підтримкою збройних сил країни. З 1995 по 2010 рік він був головою Національного благодійного фонду престарілих.

Могила Вінстона Черчилля в церкві Святого Мартіна, Бладон

Вінстон Черчилль проживав у районі Белгравія, в Лондоні, де він і помер 2 березня 2010 року від раку передміхурової залози, від якого він страждав останні два роки свого життя.

Сім'я і діти[ред. | ред. код]

15 липня 1964 року Вінстон Черчилль першим шлюбом одружився на Мінні Керолайн д'Ерлангер, доньки банкіра сера Джеральда Джона Реджиса д'Ерлангер (1905—1962) та онуці барона Еміля Бомону д'Ерлангер. Подружжя мали чотирьох дітей:

Подружжя розлучилося 21 лютого 1997 року через численні романи Вінстона Черчілля.

25 липня того ж 1997 року він вдруге одружився на бельгійці Люсі Даніелсон. Другий шлюб був бездітним.

Публікації[ред. | ред. код]

  • First Journey, 1964
  • Six Day War, 1967
  • Defending the West, 1981
  • Memories and Adventures, 1989
  • His father's Son, 1996
  • The Great Republic, editor, 1999
  • Never Give In!: The Best of Winston churchill's Speeches, editor, 2003

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]