Вінцентас Сладкявічус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кардинал Вінцентас Сладкявічус
Vincentas Sladkevičius
Пам’ятна монета номіналом 50 литів, присвячена кардиналу Сладкявчусу
Архієпископ Каунаса
10 березня 1989 — 4 травня 1996
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Юозас Прейкшас
(Апостольський адміністратор)
Наступник: Сиґітас Тамкявічус
Голова Конференції католицьких єпископів Литви
1988 — 1993
Попередник: Людас Павілоніс
Наступник: Аудріс Юозас Бачкіс
 
Альма-матер: Університет Вітовта Великого і Kaunas Jesuit Gymnasiumd
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Національність: литовець
Народження: 20 серпня 1920(1920-08-20)
Гуроніс, Кайшядориський район, Литва
Смерть: 28 травня 2000(2000-05-28) (79 років)
Каунас, Литва
Похований: Каунас
Священство: 25 березня 1944
Єп. хіротонія: 25 грудня 1957
В сані кардинала: 28 червня 1988

Нагороди:

Орден Вітовта Великого
Орден Вітовта Великого

CMNS: Вінцентас Сладкявічус у Вікісховищі

Вінцентас Сладкявічус (лит. Vincentas Sladkevičius; 20 серпня 1920, Гуроніс, Кайшядориський район, Литва — 28 травня 2000, Каунас, Литва) — литовський кардинал, маріанин. Титулярний єпископ Абори. З 14 листопада 1957 — 28 червня 1988. Єпископ-помічник Кайшядориса з 14 листопада 1957 по 15 липня 1982. Апостольський адміністратор Кайшядориса з 15 липня 1982 по 10 березня 1989. Архієпископ Каунаса з 10 березня 1989 по 4 травня 1996. Голова Конференції католицьких єпископів Литви у 1988—1993. Кардинал-священик з титулом церкви «Спіріто-Санто-ала-Феррателла» з 28 червня 1988.

Раннє життя і священство[ред. | ред. код]

Народився в родині фермерів Міколаса Сладкявічуса та Урсули Каваляускайте, був наймолодшим із п'яти дітей. Закінчив Каунаську духовну семінарію та Богословський факультет Каунаський університет.

25 березня 1944 — рукопокладений в сан священика. У 1944—1959 здійснював душпасторську роботу в єпархії Кайшядориса, працював викладачем та префектом досліджень та дисципліни Каунаської семінарії.

Єпископ[ред. | ред. код]

З 14 листопада 1957 — 15 червня 1982 — єпископ-помічник Кайшядориса. З 14 листопада 1957 — 28 червня 1988 — титулярний єпископ Абори. 25 грудня 1957 таємно рукопокладений у Бірштонасі Теофілюсом Матульонісом у сан єпископа. 1963—1982 — фактично перебував під домашнім арештом. З 15 червня 1982 по 10 березня 1989 — апостольський адміністратор Кайшядориса.

Кардинал[ред. | ред. код]

19881993 — голова Конференції католицьких єпископів Литви. З 28 червня 1988 — кардинал-священик з титулом церкви Спіріто-Санто-алла-Феррателла. З 10 травня 1989 по 4 травня 1996 — архієпископ–митрополит Каунаса. З 28 листопада по 14 грудня 1991 був присутній на спеціальній асамблеї Всесвітнього синоду єпископів Європи (Ватикан).

28 травня 2000 помер у Каунасі. Похорон відбувся 1 червня 2000 у катедральному соборі Каунаса.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1033291692 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б Munzinger Personen
  4. Декрет Президента Литви від 21 серпня 1998 № 151 (Інформація на офіційному сайті Президента Литви [Архівовано 16 вересня 2009 у Wayback Machine.])(лит.)

Посилання[ред. | ред. код]