Вінченцо Белліні
| Вінченцо Белліні | |
|---|---|
| Vinzenzo Bellini | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | італ. Vincenzo Salvatore Carmelo Francesco Bellini  |
| Дата народження | 3 листопада 1801[1][2][…] |
| Місце народження | Катанія |
| Дата смерті | 23 вересня 1835[1][2][…] (33 роки) |
| Місце смерті | Пюто |
| Причина смерті | дизентерія |
| Поховання | Пер-Лашез[4] і Catania Cathedrald[5] |
| Роки активності | 1801–1835 |
| Громадянство | Італія, Франція |
| Національність | Італієць |
| Професії | композитор |
| Вчителі | Ніколо Антоніо Дзінґареллі[6] |
| Жанри | опера і симфонія |
| Magnum opus | Норма, Сомнамбула, Капулетті і Монтеккі, Пуритани, La stranierad і Messa in La minored |
| Членство | Accademia Tiberinad |
| Нагороди |  |
 Твори у Вікіджерелах Файли у Вікісховищі | |
Вінче́нцо Беллі́ні (італ. Vincenzo Bellini; 3 листопада 1801, Катанія — 23 вересня 1835, Пюто) — італійський композитор.
Народився в місті Катанії (Сицилія). Закінчив консерваторію в Неаполі.
Написав 11 опер. Найкращі з них — «Норма», «Сомнамбула» (1831), «Пуритани» (1835) принесли йому світову славу. У творчості Белліні знайшла відгук боротьба італійського народу проти чужоземного поневолення. Його музика пройнята сумом за батьківщиною і мрією про її визволення. Для найкращих опер композитора характерні ліричні й героїчні епізоди.
Помер Белліні в Пюто (поблизу Парижа) у розквіті творчих сил.
- «Адельсон і Сальвіні» (Adelson e Salvini), 1825
- «Б'янка і Джернандо» (Bianca e Gernando), 1826. Під назвою «Б'янка і Фернандо» (Bianca e Fernando), 1828
- «Пірат» (Il pirata), 1827
- «Чужоземка» (La straniera), 1829
- «Заїра» (Zaira), 1829
- «Капулеті та Монтеккі» (I Capuleti e i Montecchi), 1830
- «Сомнамбула»[7] (La sonnambula), 1831
- «Норма» (Norma), 1831
- «Беатріче ді Тенда» (Beatrice di Tenda), 1833
- «Пуритани» (I puritani), 1835
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ A. Henry Le Père Lachaise historique, monumental et biographique — Paris: chez l'auteur, 1852. — P. 42. — 116 с.
- ↑ Ltd M. R. The New Grove Dictionary of Opera — 1998. — P. 390.
- ↑ Mesa F. Opera: an encyclopedia of world premieres and significant performances, singers, composers, librettists, arias and conductors, 1597-2000 — Jefferson: McFarland & Company, 2007. — ISBN 978-0-7864-0959-4
- ↑ опера семісеріа
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вінченцо Белліні
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vincenzo Bellini
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Серов А., Беллини, его деятельность и значение, «Пантеон», 1854, вып. 5;
- Конен В., История зарубежной музыки, 2 изд., т. 3, М., 1965, с. 372–75;
- Pougin A., Bellini, Sa vie et ses oeuvres, P., 1868;
- Pizzetti I., Vincenzo Bellini, 2 ed., Mil., 1936.
