Вінченцо Камуччіні
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вінченцо Камуччіні | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Vincenzo Camuccini | ||||
 | ||||
| Автопортрет | ||||
| Народження |
22 лютого 1771 Рим,  Італія | |||
| Смерть | 2 вересня 1844 (73 роки) | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Папська держава | |||
| Жанр | історичний живопис | |||
| Навчання | Академія Брери | |||
| Діяльність | художник, колекціонер мистецтва | |||
| Член | Академія витончених мистецтвd і Аркадська академія | |||
| Твори | The Death of Julius Caesard | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей Грунінгеd, Ермітаж, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей у Варшаві, Музей Каподімонте і Королівський палац, Неаполь | |||
|
| ||||
 Вінченцо Камуччіні у Вікісховищі | ||||
Вінченцо Камуччіні (італ. Vincenzo Camuccini, 22 лютого 1771, Рим — 2 вересня 1844, Рим) — італійський живописець, графік.
Навчався в Римі в Домініко Корві та свого брата П'єтро. Випробував вплив творчості А. Р. Менґса[1].
Свій перший живопис «Sacrificio di Noè» виконав у 14 років.
1802 року став членом Римської академії Святого Луки (італ. Accademia nazionale di San Luca). 1803 року папою Пієм VII був призначений директором мозаїчної майстерні при соборі Святого Петра. 1814 року став суперінтендантом папських палаців у Ватикані[1].
Автор портретів Бертеля Торвальдсена й папи Пія VII[1].
У місті Канталупо-ін-Сабіна створено музей художника[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Heisinger U. W. The Paintings of Vincenzo Camuccini. 1771—1844 // The Art Bulletin. 1978. Vol. 60. № 2.
|
