Віолончелеві жуки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mormolyce

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Родина: Туруни (Carabidae)
Підродина: Lebiinae
Рід: Mormolyce
Hagenbach, 1825
Посилання
Вікісховище: Mormolyce
Віківиди: Mormolyce
EOL: 3486162
NCBI: 177446

Mormolyce(лат.) (листоподібні жужелиці, віолончелеві жуки[джерело?]) — рід тропічних жуків-турунів підродини Lebiinae (іноді її роди включають до підродини Harpalinae)[1][2].

Поширення[ред. | ред. код]

Південно-східна Азія: Індонезія, Малайзія, Таїланд.

Опис[ред. | ред. код]

Ці жуки характеризується пласким листоподібним тілом з розширеними вбік напівпрозорими елітрами, що нагадують за формою скрипку, віолончель або гітару (звідси їх англійські назви Violin beetle та Guitar Beetle). Це пристосування до навколишнього середовища (проживання між листям або під корою дерев) або мімікрія (комаха нагадує сухий лист). Друга пара крил розвинена і жуки здатні до польоту[3]. Блискучі чорні або коричневого кольору. Голова і передньоспинка подовжені, вусики довгі, майже дорівнюють довжині всього тіла. Ноги довгі і тонкі. Є однією з груп, які мають спеціальне пристосування на передніх ногах (protibiae) для чистки вусиків, як у мурашок. Мають оборонні пігідіальні залози, які виділяють смердючі і отруйні масляні кислоти.

Досить великі жуки, що досягають 50 — 100 мм. Личинки — хижаки[4]. Імаго — афаги (не харчуються) і живуть за рахунок поживних речовин, накопичених личинкою[5].

Жуки мешкають поміж листя і стебел рослин. Личинки живуть у деревних трутових грибах роду Polyporus. Розвиток личинок триває від 8 до 9 місяців, заляльковування від 8 до 10 тижнів. Імаго з'являються з серпня по листопад, і місцевими жителями називаються «Bibiolah'an».

Колекції і марки[ред. | ред. код]

Незвичайна форма жуков зробила їх дуже популярними у колекціонерів, які їх масово виловлювали і продавали. У минулі роки вони досягли дуже високої ціни, наприклад, у середині дев'ятнадцятого століття музей у Парижі виплатив за один зразок 1 000 франків.[6]

Дорослі жуки цього роду зображені на поштових марках кількох країн (Індонезія, Палау, Таїланд).

Червона книга[ред. | ред. код]

Основною загрозою для цих комах є руйнування середовища проживання — тропічних лісів. Жук Mormolyce phyllodes був включений в 1990 році в Червоний список загрозливих видів МСОП,[7] однак вже у 1996 році був вилучений із нього.[8]

Класифікація[ред. | ред. код]

6 видів і підвидів. Рід Mormolyce відноситься до підродини Lebiinae Bonelli, 1810 (трібо Lebiini Bonelli, 1810; підтріба Pericalina Hope, 1838). Іноді виділяється (разом з родом Coreoblemus) в окрему підродину Mormolycinae у складі підвищеного в ранзі до сімейства Harpalidae.[9] Рід був вперше описаний швейцарським ентомологом Якобом Іоганном Хагенбахом (en:Johann Jacob Hagenbach[en]; 1802-1825) в 1825 році[10] і довго вважався монотипічним з одним видом Mormolyce phyllodes.[11][12]. З часом були описані ще кілька видів.[13][14] Морфологія личинок і недавнє дослідження ДНК підтверджує близькість турунів роду до інших Carabidae.[15]

  • Mormolyce phyllodes Hagenbach, 1825 (жужелиця-листовидка, листоподібна жужелиця) — Індонезія, Малайзія
    • Mormolyce phyllodes ssp. engeli Lieftinck & Wiebes, 1968
  • Mormolyce borneensis Gestro, 1875Борнео
  • Mormolyce castelnaudi Deyrolle, 1862 — Малайзія, Таїланд
  • Mormolyce hagenbachi Westwood, 1862 — Малайзія
  • Mormolyce tridens Andrewes, 1941 (?підвид Mormolyce phyllodes)
  • Mormolyce quadraticollis Donckier, 1899

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mormolyce Hagenbach, 1825 |Carabidae. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 15 лютого 2018. 
  2. Lorenz, W. «Lebiini (1): Nomina Carabideum, Online Database» [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.], 2005. Retrieved on 2010-05-01.
  3. Overdijk, cytat za: Archiv für Naturgeschichte…24:Bd.2(1858) s. 274
  4. The Insect World: Being a Popular Account of the Orders of Insects; Together with a Description of the Habits and Economy of Some of the Most Interesting Species. 1408624370 ISBN 1-4086-2437-0 s. 491
  5. Жужелицы (Carabidae): жизненные формы имаго - очерк И.Х. Шаровой. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018. 
  6. Robert Walter Campbell Shelford, Edward Bagnall Poulton: A Naturalist in Borneo. T. F. Unwin, London : T.F. Unwin ltd. 1916 [1]
  7. World Conservation Monitoring Centre: 1990 IUCN Red List of Threatened Animals: 1990. s. 186. ISBN 2-8317-0031-0
  8. Violin Beetle [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Insects on Stamps
  9. Harpalidae (Family)
  10. Johann Jacob Hagenbach: Mormolyce, novum coleopterorum genus descriptum. Jac. Sturm, 1825
  11. Claas Mulder: Aanteekening over Mormolyce phyllodes Hagenb. Tijdschrift voor entomologie 132—157 (1860) PDF
  12. Mormolyce phyllodes, przemiana. Biblioteka Warszawska t. 4 208—210
  13. Deyrolle E. Description de deux nouvelles espèces du genre 'Mormolyce (M. Hagenbachi et Custelnaudi (Plate.) Soc Entom Ann s. 313 (1862)
  14. Westwood J.O. Notice of a new Species of the Carabideous Genus Mormolyce. A N H 3 ser. x p. 96 (1862)
  15. Ober K.A. Phylogenetic relationships of the carabid subfamily Harpalinae (Coleoptera) based on molecular sequence data. Molecular Phylogenetics and Evolution 24, 2, 228—248 (2002) DOI:10.1016/S1055-7903(02)00251-8

Посилання[ред. | ред. код]