Віра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Віра — психічний стан визначеності, протилежність сумніву.

Похідним словом є довіра — сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що не потребує більше ніяких доказів.

Віра притаманна живій істоті, за ознаками сутності розвивається від народження, а саме: процеси набуття навичок і звичок та емоцій, та їхнього використання одночасно на рівні підсвідомості, такі як ходити, мислити, говорити, слухати, пам'ятати, розрізняти і відчувати запахи, усвідомлення дотику, вміння засинати, діяти тощо (перелік неповний, та не може бути взятий повним за основу, у зв'язку із отриманням даних навичок і звичок та інших неперелічених, як уже набутих, так і поточних, а також тих, що прийдуть з часом) у комплексі створюють основу для усвідомлення визначення поняття слова Віра...

Сутність терміна[ред.ред. код]

Відомості про Віру в людському суспільстві існують у вигляді тих чи інших віровчень (релігій, світоглядів, ідеологій, концепцій). З позицій теорій, які ототожнюють буття (суще) та істину, віра — це один із способів засвідчення буття, а отже істини. Віра в багатьох випадках протиставляється знанню, яке базується на всебічному вивченні та поясненні проявів буття.

Релігійна віра[ред.ред. код]

Релігійна віра — це впевненість у реальному існуванні надприродних істот, особливих якостей в окремих предметів. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Вірити можна в багатьох богів, політеїзм (давньогрецька релігія), або в одного — монотеїзм (християнство).

Філософські погляди на віру[ред.ред. код]

Віра — у широкому сенсі це або визнання істинності чогось на підставі свідчення іншого, або мислення чогось як можливо істинного. У вужчому сенсі, однак, віра — це сильна інтелектуальна згода, позбавлена страху помилки, із чимось на підставі свідчення іншої особи, чий авторитет людина визнає, оскільки вона бачить, що ця особа варта довіри. Оскільки така згода інтелекту позбавлена підґрунтя власних доказів істинності, тому вимагається втручання волі, щоб присилувати розум до згоди. Таке втручання волі не є, однак, довільним, але спирається на знання про компетентність свідка чи того, що свідок є вартим довіри.

Біблійний погляд[ред.ред. код]

Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв того, що реальне, хоча й невидиме (Євреїв11:1). На відміну від загальновизнаного погляду, Біблія говорить, що віра полягає не у фанатичному сприйнятті фантастичних явищ, а в міцному переконанні у реальних фактах. Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся, знати, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо бачити його. Правдива віра — це не легковірність, тобто готовність повірити в щось без переконливих доказів або тільки тому, що хочеться в те вірити. Справжня віра вимагає ґрунтовних знань, знайомства з доказами, а також щиросердого цінування того, на що вказують ті докази.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Американська психологічна асоціація прийшла до висновку, що екзальтована віра є патологією (хворобою)[1]. Це є важливим для розуміння крім віри і знання про Бога, а також знання Самого Бога. Екзальтована та фанатична віра є причиною терористичних актів з політичною метою під прикриттям релігії.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Психологи пришли к выводу, что вера в Бога — это заболевание». "9 Канал / 9tv.co.il". 21.07.2015. Архів оригіналу за 27 липня 2016.  (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.