Віра Лінн
| Віра Лінн | |||
|---|---|---|---|
| Vera Lynn | |||
 | |||
| Основна інформація | |||
| Повне ім'я |
Віра Маргарита Велч Vera Margaret Welch | ||
| Дата народження | 20 березня 1917 (106 років) | ||
| Місце народження | Іст Гем, Ессекс, Велика Британія | ||
| Дата смерті | 18 червня 2020[1][2] (103 роки) | ||
| Місце смерті | Дичлінг[en], Східний Сассекс, Велика Британія | ||
| Роки активності | з 1935 року | ||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія | ||
| Професія | співачка, акторка | ||
| Інструменти | вокал[d] | ||
| Жанр | традиційна поп-музика | ||
| Псевдоніми |
«Ду́шечка збройних сил» (the Forces' Sweetheart) | ||
| Лейбл | Decca Records London Records, Metro-Goldwyn-Mayer, HMV, Columbia Records, EMI, Pye Records | ||
| Нагороди |
| ||
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |||
_Ribbon.png){kind=small}
Віра Лінн (англ. Vera Lynn, Віра Маргарита Велч англ. Vera Margaret Welch; нар. 20 березня 1917, Іст Гем, Ессекс, Велика Британія — 18 червня 2020, Дичлінг[en], Східний Сассекс, Велика Британія) — англійська акторка та співачка традиційної поп-музики, відома як «Ду́шечка збройних сил» (the Forces' Sweetheart), чиї музичні записи та вистави були надзвичайно популярними під час Другої світової війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Віра Лінн почала співати у віці семи років. У чотирнадцять років вона перестала навчатися в школі щоб стати кравчинею, як її мама. Однак батько порадив їй співати і в 1935 році вона разом з оркестром Джо Лоса[en] записала першу пісню на радіо. Популярність вона здобула під час Другої світової війни, коли щотижня брала участь у радіопередачах для військових збройних сил. За це їй дали псевдонім «Ду́шечка збройних сил» (the Forces' Sweetheart) і титул офіцера. Після війни її пісня «До побачення ду́шечко» (Auf Wiederseh'n Sweetheart) стала першим твором британського артиста, який протягом дев'ять тижнів 1952 року займав у США перше місце у списку продаж. У 1954-му пісня «Мій си́ну, мій сину» (My Son, My Son [Архівовано 12 червня 2017 у Wayback Machine.]) була першою у Великій Британії.
У 1960 році вона покинула компанію звукозапису Decca Records (після майже 25 років) і записувалася на фірмахEMI, EMI Columbia, MGM і HMV. У 1967 році вона записала «It Hurts To Say Goodbye», пісню, яка потрапила до першої десятки чарту Billboard Easy Listening.
Потім, у 1975 році, вона стала «дамою» (назва, що еквівалентна рангові лицаря) Ордену Британської імперії. У 1998 році її нагородили Орденом святого Джона.
У 1995 році, після концерту біля Букінгемського палацу, у віці 78 років вона вийшла на пенсію.
Цікаво[ред. | ред. код]
- Пісня «Віра» з альбому «Стіна» рок-групи Pink Floyd, яка згодом була адаптована до фільму «Пінк Флойд: Стіна» (1982) стосується знаменитої пісні Віри Лінн 1939 року «Ми зустрінемося знову» (We'll Meet Again [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.]).
Дискографія[ред. | ред. код]
- Студійні альбоми
- Yours (1961)
- As Time Goes By (1961)
- Hits From The Blitz (1962)
- Among My Souvenirs (1964)
- More Hits Of The Blitz (1966)
- Hits Of The 60’s — My Way (1970)
- Favourite Sacred Songs (1972)
- Christmas With Vera Lynn (1976)
- Vera Lynn In Nashville (1977)
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1942 : «We’ll Meet Again»
- 1943 : «Rhythm Serenade»
- 1944 : «One Exciting Night»
- 1962 : «Venus fra Vestø»
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Віра Лінн [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.]- Sky News: Dame Vera Lynn dies aged 103 (відео на youtube.com) [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
|
