Вірмени в Туреччині
| Вірмени в Туреччині | |
|---|---|
| Кількість |
90 тисяч (2015), 400 тисяч разом з гемшинами |
| Входить до | індоєвропейці |
| Мова |
вірменська (меншість), турецька (більшість) |
| Релігія | християнство, іслам |
Вірмени (вірм. Թուրքահայեր) — корінний народ у Туреччині, який проживав на території історичної Західної Вірменії. На початку XX століття становили близько 20 % населення країни і були зосереджені переважно в східних провінціях Османської імперії, де складали більшість населення, однак після геноциду вірмен практично всі були або знищені, або вигнані, або ісламізовані й асимільовані. Нині в Туреччині живуть від 80 до 90 тисяч вірмен-християн, переважно в Стамбулі. Чисельність вірмен-мусульман оцінюється приблизно в 400,000. За деякими даними, в країні, крім офіційної статистики, можуть налічуватися до декількох мільйонів криптовірмен
Історія[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
1912 року в Османській імперії проживало 1 018 000 вірмен[1]. 1914 року їх число досягало 1 230 007 осіб[2]. Згідно з рапортом англійського посольства, 1919 року в Туреччині проживало 281 000 вірмен[3].
Сучасність[ред. | ред. код]
Більшість сучасних вірмен у Туреччині проживає в Стамбулі, в переважно історично вірменському районі Кумкапи[4], де мешкають понад 60 000 вірмен, і його передмістях.[5] Населення Малої Азії на схід від умовної лінії Адана — Самсун належить до вірменоїдного антропологічного типу. З урахуванням криптовірмен, чисельність вірменського населення Туреччини може досягати 10 млн осіб[джерело?]. На думку співробітника центру вірменознавства Єреванського державного університету Айказуна Алварцяна, 80 % стамбульських вірмен є вже тюркомовними.[6] Єдине збережене в країні вірменське село Вакифли розташоване в ілі Хатай.
У країні є кілька газет вірменською мовою. У Туреччині діє понад 45 церков Вірменської апостольської церкви, в яких служать 30 священників і 20 дияконів. Видаються вірменомовні газети Нор Мармара і Агос. У Стамбулі діє 17 вірменських загальноосвітніх шкіл.[7]
2009 року в Туреччині з'явилися телевізійні і радіоканали вірменською мовою.[8] Турецький уряд почав відновлення деякі з безлічі зруйнованих вірменських храмів.[9][10]
Більшість вірян належать до Вірменської апостольської церкви, є вірмено-католиками і євангелістами. Незначна частина вірмен заради порятунку від депортації в роки геноциду прийняла іслам.
Див. також[ред. | ред. код]
- Криптовірмени
- Гемшини
- Вірмени в Стамбулі
- Геноцид вірмен
- Докази геноциду вірмен
- Заперечення геноциду вірмен
- Вірменофобія[ru]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ H. M. Statonery Office, «Armenia and Kurdistan», p. 7
- ↑ Stanford J. Shaw (1978). «The Ottoman Census System and Population, 1831—1914». Nationalism and Ethnic Politics, p. 337
- ↑ Osmanlı Devleti'nde ermeni nüfusu. Türk Tarih Kurumu Başkanlığı, s. 20
- ↑ Khan-Azat, op. cit., VI (February 1928), pp. 124—125
- ↑ Թուրքիայում «կորած» հայ երեխաները. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Армяне Турции выступают за открытие границы и установление армяно-турецких дипотношений. — «Кавказский узел», 28 вересня 2009 року. Архів оригіналу за 25 грудня 2011. Процитовано 11 липня 2010.
- ↑ Հայերենը Թուրքիայում տկարանում է: Ստամբուլահայերը սովորում են 50-ամյա վաղեմության հայերենի դասագրքերով[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ В Турции начинается вещание радиостанции на армянском языке. — радио «Свобода», 2 квітня 2009 року. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Турки решили своими силами восстановить армянскую церковь Святой Троицы в городе Малатия. — News.am, 29 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 11 липня 2010.
- ↑ Ванская церковь Ахтамар как альтернатива открытию армяно-турецкой границы. — YouthArmenia, 18 серпня 2009 року. Архів оригіналу за 1 листопада 2009. Процитовано 11 липня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Музичне мистецтво Західних вірмен до геноциду. [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
