Вірмени в Угорщині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вірмени в Угорщині
Кількість 3,500,[1] 6,000,[2] 15,000,[3] 30,000[4]
Ареал Будапешт, Трансильванія
Мова угорська, вірменська

Вірмени в Угорщині (угор. Örmények) — вірменська громада, яка проживає в сучасній Угорщині. Оцінки чисельності вірмен в Угорщині варіюють від 3,5 до 30 тисяч осіб[5], що становить не більше 0,01 % населення Угорщини[4]. Дві третини вірменської громади проживає в Будапешті і регіоні Пешт. В Угорщині налічується 31 організація вірмен, рідною мовою половина вважає вірменську. З 1924 року в Угорщині служать священики Вірменської католицької церкви, а сама церква організовує культурні прорграмми за допомогою Вірменського культурного та інформаційного центру в Будапешті. Самі вірмени відраховують свою історію в Угорщині з X—XI століть[1]. Більшість вірмен приїхало в Угорщину після розпаду СРСР.

Про вірмен в своїх указах писав король Ласло IV, який дозволив їм селитися в містах. Найвідомішим вірменським містом Угорщини був Самошуйвар (нині румунське місто Герла), яке називалося Арменополісом, Арменіерштадтом або Айакагаком.

Відомі вірмени в Угорщині[ред. | ред. код]

  • Ференц Салаші — угорський політик, військовик та політв'язень. Лідер угорських правих рухів 1930-тих та 1940-тих років, засновник Партії схрещених стріл.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]