Вірменська атомна електростанція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вірменська АЕС
Մեծամորի ատոմակայան
Metsamor aerien.jpg
Країна Flag of Armenia.svg Вірменія
Адмінодиниця Мецамор
Місцезнаходження Вірменія Вірменія, Мецамор
Початок будівництва 1973
Початок експлуатації 1979
Кінець експлуатації блок 1 — 1989
Організація Інтер РАО ЄЕС
(с 2003)
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Тип реакторів ВВЕР
Реакторів в експлуатації 1
Генеруюча потужність 440 МВт
Інша інформація
Сайт anpp.am
Вірменська атомна електростанція у Вікісховищі?

Вірме́нська АЕС (також Армаві́рська АЕС, або Мецамо́рська АЕС) — єдина у Вірменії атомна електростанція, розташована неподалік від Армавіра, найближче до станції місто — Мецамор.

АЕС містить два енергоблоки із реакторами ВВЕР-440/270. Перший введений в експлуатацію 22 грудня 1976, другий — 5 січня 1980.

Також було розпочато будівництво третього та четвертого енергоблоків, які призупинили у 1986 році, коли сталася аварія на ЧАЕС.

Зупинка після землетрусу[ред. | ред. код]

Після Спітакського (Ленінаканського) землетрусу 1988 року Кабінет Міністрів СРСР у 1989 році прийняв рішення вивести АЕС із експлуатації, оскільки станція розташовується в сейсмонебезпечній зоні. 25 лютого 1989 року зупинили реактор на першому енергоблоці, а 18 березня цього ж року — на другому.

Зважаючи на енергетичну кризу у Вірменії, 7 квітня 1993 року Уряд Вірменії прийняв рішення про запуск в експлуатацію другого енергоблоку АЕС, і 5 листопада 1995 року, після шести років консервації, другий енергоблок було запущено в експлуатацію.

Із чотирьох енергоблоків працює лише один (другий), третій і четвертий так і не були добудовані після аварії на Чорнобильській АЕС, а перший непрацездатний після виведення з експлуатації 1989 року.

Модернізація[ред. | ред. код]

На станціії виконується Программа щодо продовження терміну експлуатації енергоблоку №2.[1]

Головним підрядником стала компанія "Русатом сервіс" (входить до "Росатому"), а вартість робіт досягає $300 млн.[2] Очікується, що після модернізації, робота станції буде продовжена до 2027 року. Проте, вірменський регулятор атомної галузі компанія "Арматом" не виключає, що станція зможе працювати й після 2027 року.

У квітні 2018 року був зупинений четвертий турбогенератор. Почалися роботи з модернізації машзалу. Роботи виконує російська компанія "Атоменергоремонт".[3]

1 червня енергоблок №2 було зупинено для проведення планово-попереджального ремонту. Також був виведений на ремонт турбогенератор №3. У роботах з модернізації задіяні українські підприємства. Наприкінці липня 2018 року, спеціалісти підприємства Турбоатом здали представникам Вірменської АЕС циліндри високого тиску ЦНТ-1.[4]

1 серпня енергоблок було підключено через четвертий турбогенератор. Пуск третього турбогенератору запланований на 1 грудня 2018 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 40°10′57″ пн. ш. 44°08′33″ сх. д. / 40.182611° пн. ш. 44.142694° сх. д. / 40.182611; 44.142694