Віртуальний оператор стільникового зв'язку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віртуальний оператор стільникового зв'язку (англ. MVNO, mobile virtual network operator) — оператор стільникового зв'язку, який використовує інфраструктуру інших операторів, надаючи телекомунікаційні послуги під власною торговою маркою.[1]

Як правило, спільно з базовим оператором використовується загальна мережа і комутатори, часто загальна система білінгу. Така схема роботи дозволяє віртуальному оператору виключити значні капіталовкладення, необхідні для побудови і підтримки мережі. Часто віртуальному оператору вдається охопити сегменти ринку, недоступні великим гравцям, при цьому оперуючи їх обладнанням та інфраструктурою.[2]

Віртуальні оператори в Україні[ред. | ред. код]

Діючі[ред. | ред. код]

Колишні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Allan Rasmussen (2007-02-09). MVNO Definition. Yozzo.com. Процитовано 2017-07-04. 
  2. Christian Borrman. [https://www.gminsights.com/industry-analysis/mobile-virtual-network-operator-mvno-market-report Mobile Virtual Network Operator] - MVNO: MVNO Definitions. Mobile-virtual-network.com. Процитовано 2017-07-04.