Віртуальний товар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віртуальний товар — віртуальна імітація реальних, матеріальних об'єктів.

Віртуальні товари — незалежна категорія товарів, як товари, які створюються на основі матеріальних еквівалентів, але не є їх «матеріальними аналогами». Різновидом віртуального товару розширеної віртуальної реальності може бути віртуальний додаток який створений спеціально до реального товару.

Зміст та поняття[ред. | ред. код]

Згідно із дослідженням Джошуа Ферфілда (англ. J. Fairfield) віртуальні товари, на відміну від інформаційних товарів, стійкі й не зникають після виключення комп'ютера, взаємопов'язані, тобто, не ізольовані, і можуть впливати на інших користувачів чи системи[1]. До віртуальних товарів відносять: героїв, об'єкти, валюти та коди інтернет-ігор. Покупки в іграх стосуються предметів, які гравець може придбати для використання у віртуальному світі для вдосконалення персонажу та покращення ігрового досвіду. Віртуальні товари створені для взаємодії з людиною на рівні осмислення: інформаційного чи емоційного сприйняття.

Ознаки віртуальної реальності[ред. | ред. код]

Згідно із теорією М. О. Носова виділяють наступні ознаки віртуальної реальності, які діють також для віртуальних об'єктів:

  • актуальність (віртуальна реальність існує тут і зараз);
  • автономність (всередині кожної віртуальної реальності час плине по-різному);
  • інтерактивність (об'єкти віртуальної реальності можуть взаємодіяти з об'єктами реального світу);
  • породження (віртуальна реальність породжена активністю материнської реальності та існує допоки триває активність).

Фактори, які впливають на рішення придбати віртуальний товар[ред. | ред. код]

Дослідники виявили, що на бажання придбати віртуальні товари впливають наступні фактори:

  • Функціональні атрибути;
  • Гедоністичні атрибути;
  • Соціальні атрибути;
  • Індивідуальні відмінності;
  • Зв'язок із зовнішньою культурою

Деякі компанії використовують віртуальні тури для продажу віртуальних товарів. Така форма комунікації зі споживачем називається VR досвід і застосовується для того, щоб передати користувачу відчуття від користування продуктом, ще до того, як він буде мати можливість або бажання придбати цей продукт.

Різновиди віртуальних товарів[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • J. Fairfield. Virtual Property/Boston University Law Review, Vol. 85, page 1047, 2005;

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Business 2.0: Cyworld ready to attack MySpace - Jul. 27, 2006. money.cnn.com. Процитовано 1 грудня 2023.