Віруси Коксакі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Coxsackie B4 virus.JPG
Класифікація вірусів
Група: IV
Ряд: Пікорнавіруси
Родина: Пікорнавіруси (Picornaviridae)
Рід: Ентеровірус (Enterovirus)
Вид: Human enterovirus A, B
Серотипи
  • Human coxsackievirus A1—A22, A24
  • Human coxsackievirus B1—B6
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Coxsackievirus‎

Віруси Коксакі (лат. Coxsackievirus) — це кілька споріднених серотипів ентеровірусів, які добре розмножуються в шлунку і кишечнику людини.

Назва[ред.ред. код]

Перших представників вірусів Коксакі виділили Г. Долдорф і Г. Сіклз у 1948 році з кишечника дітей з поліомієлітоподібними ураженнями в госпіталі містечка Коксакі (штат Нью-Йорк, США).[1][2] На честь містечка і названо вірус.

Характеристика[ред.ред. код]

Лікарям відомо до 30 різновидів таких вірусів, які відносять до трьох груп ентеровірусів людини: А, В і С. Вірус Коксакі провокує одну з головних причин захворювання асептичного менінгіту. Після перенесеної маніфестної або інаппарантної інфекції розвивається стійкий імунітет.

Ротова порожнина уражена вірусом Коксакі

Незважаючи на повну морфологічну схожість з поліовірусами, віруси Коксакі мають іншу антигенну структуру і перехресно не реагують з AT до збудників поліомієліту.

За характером селективної патогенної дії вірусів Коксакі, що здійснюється при зараженні мишенят, поділяють на дві групи.

  • Віруси Коксакі групи А викликають дифузний міозит із запаленням і осередковим некрозом поперечносмугастих м'язів.
  • Віруси Коксакі групи В викликають ураження центральної нервової системи (вогнищеві дегенерації, паралічі), некроз скелетної мускулатури (іноді міокарда), запальні ураження селезінки та ін.

За структурою типоспецифічного АГ віруси Коксакі групи А поділяють на 24 серовара, віруси Коксакі групи В — на 6 сероварів.

Серовари вірусів Коксакі не містять группоспецифічних АГ, але мають перехресну реактивність.

Епідеміологія інфекцій вірусів Коксакі[ред.ред. код]

Віруси Коксакі поширені повсюдно; зростання захворюваності відзначають в літньо-осінні місяці. Резервуар вірусів Коксакі — інфікована людина (віруси також можуть циркулювати у різних тварин). Основні механізми передачі вірусів Коксакі — фекально-оральний і контактний (з виділенням носоглотки). Шляхи проникнення вірусів Коксакі і поширення ідентичні таким у поліовірусов.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dalldorf G, Sickles GM (July 1948). An Unidentified, Filtrable Agent Isolated From the Feces of Children With Paralysis. Science (journal) 108 (2794). с. 61–62. PMID 17777513. doi:10.1126/science.108.2794.61. 
  2. DALLDORF G, SICKLES GM (June 1949). A virus recovered from the feces of poliomyelitis patients pathogenic for suckling mice. J. Exp. Med. 89 (6). с. 567–82. PMC 2135891. PMID 18144319. doi:10.1084/jem.89.6.567. 


ВІЛ Це незавершена стаття з вірусології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.