Гепатит А

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вірусний гепатит А)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гепатит А
Жовтяниця — жовте забарвлення склер. Є частим проявом вірусних гепатитів, у тому числі й гепатиту А.
Жовтяниця — жовте забарвлення склер. Є частим проявом вірусних гепатитів, у тому числі й гепатиту А.
Жовтяниця — жовте забарвлення склер. Є частим проявом вірусних гепатитів, у тому числі й гепатиту А.
Спеціальність інфекційні хвороби
Симптоми гепатит[1], нудота[1], блювання[1], гарячка, нездужання, жовтяниця і анорексія
Причини вірус гепатиту А
Метод діагностики ІФА і ПЛР
Ведення детоксикація і ентеросорбент
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1E50.0
МКХ-10 B15
МКХ-9

070.0

, 070.1
DiseasesDB 5757
MedlinePlus 000278
eMedicine med/991 ped/977
MeSH D006506
SNOMED CT 40468003
CMNS: Hepatitis A у Вікісховищі

Гепати́т А (іноді Вірусний гепатит A, застарілі назви: хвороба Боткіна, яка використовувалась виключно в СРСР[2], інфекційний гепатит, епідемічний гепатит) — гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, яка передається фекально-оральним механізмом. Хвороба поширена в усіх країнах світу[3], але через наявність високоефективної вакцини у багатьох країнах розвиненої медицини захворюваність зведена практично нанівець. Переважно у країнах третього світу хворіють діти та молоді люди.

У багатьох випадках захворювання перебігає майже або зовсім безсимптомно, особливо у дітей та молодих людей.[4] Інкубаційний період складає від двох до шести тижнів.[5] Якщо симптоми з'являються, вони, як правило, зберігаються протягом 1-4 тижнів у неускладнених випадках. Спостерігають нетривалу гарячку у перші 3 дні хвороби, слабкість, зниження апетиту, жовтяницю, в тяжких випадках — може бути блювання, біль у животі.[4] Гостра печінкова недостатність виникає казуїстично серед людей з фоновими тяжкими хворобами.[4]

Етіологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Вірус гепатиту A

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

Інфекція потрапляє в організм людини шляхом споживання їжі або води, забрудненої інфікованими випорожненнями.[4] Молюски є частим джерелом інфікування гепатитом А, якщо перед вживанням в їжу їх недостатньо оброблено.[6] Інфікування також можливе шляхом близького контакту з хворим.[4] Зазвичай у дітей не виникає симптомів, але вони можуть інфікувати інших людей.[4] Перехворівши один раз, людина набуває імунітет проти гепатиту А на все життя.[7] Для діагностування хвороби необхідно зробити аналіз крові, оскільки її симптоми подібні до деяких інших хвороб.[4] Хвороба належить до одного з п'яти відомих вірусів гепатиту: A, B, C, D та E.

Запобігання та лікування[ред. | ред. код]

Вакцина проти гепатиту А є ефективним засобом запобігання хвороби.[4][8] У деяких країнах зазвичай рекомендують проводити вакцинацію дітей, а також людей з високим ризиком інфікування, яким ще не зроблено щеплення.[4][9] Судячи з наявних даних, вакцинація захищає від інфікування протягом усього життя людини.[4] Іншими запобіжними заходами є миття рук та правильно оброблена їжа.[4] Особливого лікування не існує, рекомендується режим спокою та вживання ліків проти нудоти або діареї за потреби.[4] Як правило, хворий повністю видужує, а печінка відновлює свої функції.[4] Лікування гострої печінкової недостатності, якщо вона виникає, відбувається шляхом трансплантації печінки.[4]

Епідеміологічні особливості[ред. | ред. код]

Кожного року в світі фіксується 1,5 млн клінічних випадків,[4] а ймовірними є десятки мільйонів випадків інфікування.[10] Хвороба поширеніша в районах світу з поганими санітарними умовами та нестачею безпечної для пиття води.[9] У країнах що розвиваються близько 90 % дітей інфікуються до настання десяти років, тому мають імунітет до хвороби у дорослому віці.[9] Спалахи гепатиту А часто трапляються у відносно розвинених країнах, де діти не інфікуються у малому віці, а загальна вакцинація не проводиться.[9] У 2010 році гострий гепатит А призвів до 102 000 летальних випадків.[11]

Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами[ред. | ред. код]

Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами відзначається щорічно 28 липня і покликаний інформувати населення про вірусні гепатити.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Disease Ontology — 2016.
  2. Інфекційний характер хвороби в Російській імперії вперше встановив Сергій Боткін (1883); до того хвороба була відома в країні під назвою «катаральна жовтяниця» і вважалась незаразною.
  3. Ryan KJ, Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th). McGraw Hill. с. 541–4. ISBN 0-8385-8529-9.
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с Matheny, SC; Kingery, JE (1 грудня 2012). Hepatitis A. Am Fam Physician. 86 (11): 1027—34, quiz 1010–2. PMID 23198670. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 30 вересня 2015.
  5. Connor BA (2005). Hepatitis A vaccine in the last-minute traveler. Am. J. Med. 118 (Suppl 10A): 58S—62S. doi:10.1016/j.amjmed.2005.07.018. PMID 16271543.
  6. Bellou, M.; Kokkinos, P.; Vantarakis, A. (March 2013). Shellfish-borne viral outbreaks: a systematic review. Food Environ Virol. 5 (1): 13—23. doi:10.1007/s12560-012-9097-6. PMID 23412719.
  7. The Encyclopedia of Hepatitis and Other Liver Diseases. Infobase. 2006. с. 105. ISBN 9780816069903. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 30 вересня 2015.
  8. Irving, GJ.; Holden, J.; Yang, R.; Pope, D. (2012). Hepatitis A immunisation in persons not previously exposed to hepatitis A. Cochrane Database Syst Rev. 7: CD009051. doi:10.1002/14651858.CD009051.pub2. PMID 22786522.
  9. а б в г д Hepatitis A Fact sheet N°328. World Health Organization. July 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2014.
  10. Wasley, A; Fiore, A; Bell, BP (2006). Hepatitis A in the era of vaccination. Epidemiol Rev. 28: 101—11. doi:10.1093/epirev/mxj012. PMID 16775039. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 30 вересня 2015.
  11. Lozano, R (15 грудня 2012). Global and regional mortality from 235 causes of death for 20 age groups in 1990 and 2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 380 (9859): 2095—128. doi:10.1016/S0140-6736(12)61728-0. PMID 23245604.

Джерела[ред. | ред. код]