Вісті ВУЦВК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вісті ВУЦВК

Visti VUCIK.jpg



Засновано 1918
Припинення публікацій 14 травня 1941

«Вісті ВУЦВК», «Вісті Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету» чи «Вісти ВУЦВК»[1], від липня 1938 року «Вісті Рад депутатів трудящих УРСР» — всеукраїнська республіканська газета. Заснована в грудні 1918 року в Харкові.

Історія[ред. | ред. код]

Засновано в грудні 1918 року в Харкові як орган Харківської ради робітничих депутатів. З січня 1919 року газету видавали як орган Тимчасового робітничо-селянського уряду України і Харківської ради робітничих депутатів. З березня по серпень 1919 року виходила щоденно в Києві як орган ВУЦВК Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів і Виконкому Київської Ради робітничих депутатів. Друкувалася українською та російською мовами, пізніше — тільки українською. З 1920 року видавалася в Харкові як орган ВУЦВК Харківського губернського виконкому, з 1921 року — як орган ВУЦВК. З червня 1934 року після перенесення столиці республіки — знову друкувалася в Києві.

З липня 1938 року змінила назву на «Вісті Рад депутатів трудящих УРСР». Газета публікувала декрети, накази та постанови Уряду УСРР, звіти про з'їзди рад з аналізом прийнятих рішень.

Серед постійних рубрик — «Міжнародні новини», «Столичний день», рубрика оголошень. З розвитком газети з'являється щотижневий додаток «Література. Наука. Мистецтво», пізніше — «Культура і побут», де друкуються праці з економіки, історії, техніки. У різний час виходили додатки «Український правопис: Дискусійний бюлетень» та «Медицина й Гігієна». У газеті детально публікувалися матеріали з процесу «Спілки визволення України». Основні дописувачі — Остап Вишня, Микола Чечель, Павло Лісовий, Микола Шраг та інші. З 1923 по 1926 роки художником-ілюстратором «Вістей» працював Олександр Довженко.

Газету видавали під редакцією Василя Блакитного, потім — Євгена Касяненка.

14 травня 1941 року «Вісті» об'єднано з центральним органом партії — газетою «Комуніст».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]