Вітаутас Ландсберґіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітаутас Ландсбергіс
Вітаутас Ландсбергіс

Час на посаді:
7 липня 1992 — 22 листопада 1992
Попередник посаду відновлено ​​
Наступник Альгірдас Бразаускас

Час на посаді:
26 листопада 1996 — 18 жовтня 2000
Попередник Чесловас Юршенас
Наступник Артурас Паулаускас

Час на посаді:
10 березня 1990 — 7 липня 1992
Попередник Ліонгінас Клеменсовіч Шепетіс
Наступник посада скасована

Народився 18 жовтня 1932(1932-10-18) (85 років)
Каунас, Литва
Освіта Державна консерваторія Литовської РСР
Нагороди
Орден Вітовта Великого
Орден Вітовта Великого
Кавалер Великого хреста ордена Заслуг
Орден «За заслуги перед Польщею» (Великий Хрест)
Орден Перемоги імені Святого Георгія
Хрест pro Merito Melitensi
Зірка Стрільців
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Кавалер Великого хреста ордена Пошани
Гранд-офіцер ордена Трьох Зірок
Орден Хреста землі МаріїdefaultКавалер ордена Хреста землі Марії 1 класу

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ві́таутас Ла́ндсберґіс (лит. Vytautas Landsbergis; нар. 18 жовтня 1932, Каунас, Литва) — литовський політик, державний і громадський діяч; до цього — вчений-музикознавець, публіцист. Перший голова Парламенту (Верховної Ради — Сейму) незалежної Литви після відокремлення її від СРСР (1990).

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився в сім'ї литовського архітектора Вітаутаса Ландсбергіса-Жямкальніса і лікаря-окуліста Они Яблонськите-Ландсбергене.

У Каунасі закінчив середню школу і музичну школу імені Юозаса Груодіса.

Навчався у Вільнюській консерваторії (19501955).

Педогогічна та наукова діяльність[ред.ред. код]

Викладав в музичній школі імені М. К. Чюрльоніса і у Вільнюському педагогічному університеті, з 1974 — в консерваторії.

1969 — захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства про композиторську творчість Мікалоюса Чюрльоніса.

19781990 — виконував обов'язки професора Вільнюської консерваторії (нині Литовська музична академія).

1994 — захистив другу дисертацію і став габілітованим доктором наук.

Був членом правління і секретаріату Спілки композиторів Литви.

Голова Товариства М. К. Чюрльоніса і почесний голова Литовської шахової федерації.

Видав понад 30 книг. Перші були присвячені головним чином творчості М. К. Чюрльоніса — Pavasario sonata (1965), «Творчість Чюрльоніса» (1975), Vainikas Čiurlioniui (1980) та інші; укладач і редактор видань музичних творів Чюрльоніса. Видав також збірку музично-критичних статей Geresnės muzikos troškimas (1990).

Пізніше виходили головним чином книги публіцистики і політичних мемуарів Atgavę viltį (1990), Laisvės byla (1992), Kryžkelė (1995), Sunki laisvė: 1991 m. ruduo — 1992 m. ruduo (2000), також політична автобіографія «Lūžis prie Baltijos» (1997).

Під псевдонімом Jonas Žemkalnis видав дві книги віршованих рефлексій Intermezzo (1991) і Intermezzo non finito (2004).

Політична діяльність[ред.ред. код]

У червні 1988 обраний в ініціативну групу Саюдіса (на початках «Литовський рух за перебудову»). На засновницькому з'їзді Саюдіса 22 жовтня23 жовтня 1988 вибраний в Сейм і Раду Сейму Саюдіса. З листопада 1988 по квітень 1990 голова Рада Сейму Саюдіса, з грудня 1991 — почесний голова.

У березні 1989 обраний народним депутатом СРСР і брав участь в З'їзді народних депутатів.

11 березня 1990 року за його активної участі Верховна Рада Литви ухвалила декларацію про відновлення незалежності Литви. Того самого дня вбув обраний головою Верховної Ради Литви (на цій посаді до 1992).

Голова Сейму Литовської Республіки (19962000).

Один з засновників (1993) і лідер правої партії «Союз Вітчизни» (Консерватори Литви) (лит. Tėvynės sąjunga). Головою партії обирався (1993) і переобирався (1995, 1998, 2000); з 2003 — голова її політичного комітету і член президії.

З червня 2004 член Європейського Парламенту і входить в найбільшу фракцію «Європейської народної партії (християнські демократи) і європейські демократи» (European People's Party (Christian Democrats) and European Democrats).

Література[ред.ред. код]

  • М. Дорошко. Ландсберґіс Вітаутас // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 389. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Голова Верховної Ради Литви
199092
Наступник:

'
Попередник: Голова Сейму Литовської Республіки
7 липня 1992—22 листопада 1992
Наступник:
посаду відновлено ​​
Альгірдас Бразаускас
Попередник: Голова Сейму Литовської Республіки
26 листопада 1996—18 жовтня 2000
Наступник:
Чесловас Юршенас
Артурас Паулаускас