Віта (комахи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віта
Самець Hemideina crassidens
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)
Підряд: Ensifera
Родина: Anostostomatidae,
Rhaphidophoridae
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Weta

Віта (маор. wētā) — поліфілетична група комах, збірна назва для більш ніж 70 видів, що мешкають на території Нової Зеландії. Представники родин Anostostomatidae і Rhaphidophoridae ряду Прямокрилі. Назва походить з мови маорі (корінних жителів Нової Зеландії).

До даної групи належить надзвичайно велика комаха — Deinacrida heteracantha. Самки даного виду сягають довжини 8,5 см і можуть важити до 71 грама[1][2]. (Більшість знайдених особин важить близько 43 г)[3][4]. Чималу частину ваги становлять майбутні яйця, що знаходяться в черевці самки. Вага самок без яєць рідко перевищує 19 грамів[3].

Самці трьох видів мають унікальні особливості будови і поведінки серед прямокрилих — представники родів Motuweta (2 види) і монотипного Anisoura мають довгі міцні мандибули, за допомогою яких вони влаштовують бодання на манер жуків-оленів.

Морфологія і фізіологія[ред.ред. код]

До складу групи входять великі безкрилі комахи з великим товстим тілом. Забарвлення переважно коричневе. У самців ряду видів великі розвинені мандибули. Найбільш широко поширений вид Deinacrida rugosa сягає 7 см в довжину і важить 30 г. Інший вид, Deinacrida heteracantha сягає ваги в 70 грамів[1][2]. Розмножуватись починають у віці 1,5 роки. Самиця відкладає 200–300 яєць і незабаром помирає.

Для захисту від хижаків використовують свою задню пару лап, які у багатьох видів усіяні великими шипами. При нападі комаха з силою викидає їх перед собою.

Харчуються іншими комахами, листям, квітками, фруктами і плодами. Гігантські комахи беруть активну участь у поширенні насіння місцевих рослин, харчуючись їх плодами.

Виникнення гігантизму[ред.ред. код]

Гігантські розміри нелітаючих прямокрилих Нової Зеландії, зокрема віта, пов'язані з відсутністю на даних островах дрібних ссавців — комахи зайняли їхню екологічну нішу.

Класифікація[ред.ред. код]

Самиця Hemideina crassidens
Самець Motuweta isolata

Родина Anostostomatidae:

Родина Печерні коники (Rhaphidophoridae):

  • Підродина Macropathynae

Чисельність[ред.ред. код]

Відзначається швидке скорочення чисельності цих комах, викликане, завезеними людиною на острови, дрібними ссавцями: мишами, пацюками, кроликами тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б (англ.) New Zealand ecology. Gigantism in insects. — TerraNature Trust.
  2. а б (англ.) Did You Know that Hauturu is… — Little Barrier Island (Hauturu) Supporters Trust.
  3. а б (англ.) The University of Florida Book of Insect Records. Chapter 30: Largest.
  4. (англ.) Ronald M. Young A Field Guide of the Dynastidae Family of the South of South America, Absaroka Natural History Trust, 1526 Beck Avenue, Cody.

Література[ред.ред. код]

  • (англ.) Johns, P. M. (1997). «The Gondwanaland weta: family Anostostomatidae (formerly in Stenopelmatidae, Henicidae or Mimnermidae): nomenclatural problems, world checklist, new genera and species». Journal of Orthoptera Research (Orthopterists' Society) 6 (6): 125–138. doi:10.2307/3503546. JSTOR 3503546.
  • (англ.) Steve Trewick; Mary Morgan-Richards. «New Zealand Invertebrate Speciation».
  • (англ.) Greg H Sherley (1998). «Threatened Weta Recovery Plan». Department of Conservation.
  • (англ.) Wallis, G. P.; Morgan-Richards, M., Trewick, S. A. (2000). «Phylogeographical pattern correlates with Pliocene mountain building in the alpine scree weta (Orthoptera, Anostostomatidae)». Molecular Ecology 9 (6): 657–666. doi:10.1046/j.1365-294x.2000.00905.x. PMID 10849282.
  • (англ.) Bleakley, Craig; Ian Stringer, Alastair Robertson and Duncan Hedderley (2006). Design and use of artificial refuges for monitoring adult tree weta, Hemideina crassidens and H. thoracica. Wellington, N.Z.: Science & Technical Pub., Dept. of Conservation. ISBN 9780478140620.
  • (англ.) Salmon, J. T. (January 1956). «A Key to the Tree and Ground Wetas of New Zealand». Tuatara 6 (1).

Посилання[ред.ред. код]