Вітватерсранд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітватерсранд

Вітва́терсранд (афр. Witwatersrand, МФА: [vətˈvɑːtərsˈrant] — «Хребет Білих Вод») — рудний район в ПАР, що включає однойменне, унікальне за запасами комплексне родовище золота і урану. Розташований в провінціях Трансвааль і Оранжева. Центри розробок Вітватерсранду — Йоганнесбург, Клерксдорп, Одендалсрюс, Велком.

Назва[ред.ред. код]

Частіше використовують скорочену назву Ранд (повна назва на мові африканс «Вайт Вотерс Рідж»). Грошова одиниця ПАР була названа на честь цього великого родовища рандом.

Історія[ред.ред. код]

Родовище Вітватерсранд відкрите в 1886 р., тоді ж початий видобуток золота, а з 1952 р. — урану.

Першовідкривачі золота Вітватерсранду — австралійський старатель Дж. Гаррісон й Дж. Волкер, які виявили поблизу ферми Ланглаагте (майбутній Йоганнесбург) пласт з промисловим вмістом золота (виходи Головного Рифу).

Характеристика[ред.ред. код]

Схематичний північ-південь перетин через Вітватерсрандське плато, нижче центру міста Йоганнесбург. Показані основні підгрупи порід, кожен з яких складається з безлічі окремих шарів різного складу. Тверді шари утворюють пагорби, а більш м'які шари долини. Найдавніші породи Вітватерсрандської супергрупи утворюють шар Orange Grove кварциту. Це формує уступ на півночі, звідки Витватерсранд отримав свою назву.

Належить до типу древніх метаморфізованих конгломератів. Оруденіння в осн. приурочене до системи Вітватерсранд нижнього протерозою. Рудоносна товща утворює синклінорну структуру. Рудні тіла (рифи) представлені пачками рудоносних конгломератів з прошарками безрудного кварциту. Потужність окр. пром. шарів конгломератів до 4,5 м. Площа району 350х200 км. Золото знаходиться в піриті, а також виділяється по мікротріщинам. Сер. розмір зерен золота 5-100 мкм, проба 906—935. Уранові мінерали — уранініт, уранова смолка, бранерит, тухоліт. Зустрічаються мінерали групи платини і алмази.

Технологія розробки[ред.ред. код]

Родовище розробляється шахтами. Глибинні розробки в серединьому 1700 м, макс. — 3600-3700 м. Збагачення золота і урану передбачає ціанування та наступне вилуговування урану. Загальне вилучення золота — близько 90 %. Запаси 15,5…18,7 тис.т золота. Видобуток урану 5,5 тис.т. Запаси оксиду урану 150…170 тис.т.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Південно-Африканська Республіка Це незавершена стаття з географії Південно-Африканської Республіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.