Вітебське князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітебське князівство
уділ
Flag of None.svg
1101 — 1508


Banner of Viciebsk Voivodeship.svg


Rus-1113-1194.png
Столиця Вітебськ
Спадкоємність
Вітебська область

Вітебське князівство — в XII — XIV ст. уділ Полоцького князівства на Русі, з XIV ст. в Литві. Переважно, його територія нині входить до складу Вітебської області Білорусі. Столиця — Вітебськ.

Історія[ред.ред. код]

Зі смертю Всеслава Брячиславича Полоцького в 1101 та поділом його володінь на сімох синів було утворено удільне князівство зі столицею у Вітебську. Вітебськ дістався Святославу, який став першим вітебським князем. Після того як Полоцьку землю розорив Мстислав Великий, Святослав був відправлений до Візантії, а вітебський стіл відійшов до його сина Василька. Скориставшись ситуацією, він зайняв також і Полоцьк; залишався полоцким князем до 1144.

У 1139 в Полоцьку землю повернулися заслані князі, і вітебські Васильковичі почали боротьбу за Полоцьк з мінськими Глібовичами та Друцькими Рогволодовичами. У цій боротьбі вітебським князям довше інших вдавалося утримувати за собою Полоцьк: в XIII ст. в Полоцьку княжили 4 представника Вітебська. Тоді князівство вело жваву торгівлю з Ригою та низкою німецьких міст.

У 1165-1167 внаслідок феодальних усобиць Вітебське князівство поступово почало втрачати значення та потрапило під владу смоленських князів. Однак це підпорядкування було недовгим, і Вітебськ знову отримав незалежність.[джерело не вказано 427 днів]

Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. Вітебська земля потрапила в сферу впливу литовських князів, а в середині XIII ст. — Великого князівства Литовського. Точно не відомо, хто став наступником сильного князя Брячислав Васильковича, коли той став князем полоцьким у 1232. Коли Брячислав помер, в Полоцьку став правити литовський князь Товтівіл, а у Вітебську — його син Костянтин. Хоча потім до Вітебська знову повернулися колишні князі, династичні зв'язки з великими князями литовськими стали постійними.

Останнім удільним вітебським князем був Ярослав Василькович, дочка якого Марія була одружена з литовським князем Ольгердом. Ярослав Василькович помер у 1320, не маючи спадкоємців чоловічої статі, після чого Вітебське князівство, втративши незалежність, було включено до складу Великого князівства Литовського.

У 1508 утворено Вітебське воєводство.[джерело не вказано 427 днів]

Територіальний склад[ред.ред. код]

До складу Вітебської землі станом на момент скасування князівства входили:

  • Озеріщенське староство (підпорядковане великому князю)
  • Усвятське староство (підпорядковане великому князю)
  • Оршанське староство (підпорядковане великому князю)
  • Безпосередньо Вітебська земля (федеративний статус на основі привілеїв)
  • Велізьке староство (федеративний статус на основі привілеїв)
  • Друцьке князівство (васал великого князя)

Правителі князівства[ред.ред. код]

У 1508 утворено Вітебське воєводство, хоча вітебські намісники почали називати себе воєводами ще у 1503.

Література[ред.ред. код]

  • "Богуславський В.В.: Слов'янська енциклопедія. Київська Русь — Московія.
  • "Войтович Л.: Князівські династії Східної Європи.
  • "Коган В.М.: Історія будинку Рюриковичів.
  • "Коган В.М., Домбровський-Шалагин В.І.: Князь Рюрик і його нащадки: Історико-генеалогічний звід.
  • "Рижов К.: Всі монархи світу. Росія".


Шаблон:Вітебськ