Вітер кохання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітер кохання
Hercai
Тип телесеріал
Телеканал(и) ATV
Жанр теленовела
Формат зображення 1080i, (HDTV)
Компанія Mia Yapım
Сценарист Eda Tezcan
Режисер Cem Karcı
Продюсери Banu Akdeniz
У головних ролях Akın Akınözü[en],
Ebru Şahin,
Gülçin Santırcıoğlu,
Serhat Tutumluer
Композитор Ender Gündüzlü
Країна-виробник Туреччина Туреччина
Місце зйомок Мідьят
Мова оригіналу турецька
Перша поява 15 березня 2019
Перший показ 15 березня 2019
Перший показ
українською
13 квітня 2020 на 1+1[1]
Кількість сезонів 2
Кількість серій 38
Посилання

Вітер кохання — турецький романтичний телесеріал, показ якого розпочався у 2019 році[2]. Розповідає про жагу помсти за смерть рідних, протистояти якій зможе лише кохання[3].

Акторський склад[ред. | ред. код]

  • Акін Акінозу[en] — Міран Асланбей
  • Ебру Шахін[it] — Реян Шадоглу
  • Айда Аксель — Азізе Асланбей
  • Ґюльчін Сантирджиоглу — Султан Асланбей
  • Серхат Тутумлуер[tr] — Хазар Шадоглу
  • Оя Унустаси — Ґьонуль Асланбей
  • Ахмет Тансу Ташанлар — Азат Шадоглу
  • Сердар Озер[tr] — Джихан Шадоглу
  • Ґюльчін Хатихан — Хандан Шадоглу
  • Ілай Еркек — Ярен Шадоглу
  • Кахіт Ґок — Фірат Деміральп/Асланбей
  • Феріде Четін — Зехра Шадоглу
  • Ґюнеш Хаят — Есма
  • Айдан Бурхан — Ханіфе
  • Інчі Шен — Нігяр Катарчи
  • Асли Самат — Меліке Аштутан
  • Ейлем Танривер — Керіман Четін
  • Ебрар Демірбілек — Ґюль Шадоглу
  • Еда Еліф Басламисли — Еліф Асланбей

Сюжет[ред. | ред. код]

Перший сезон[ред. | ред. код]

Бабуся Азізе́ з дитинства налаштовує Міра́на Асланбея проти родини Садоглу, стверджуючи, що один із них (Хазар) винен у смерті його батьків. Але вона не хоче, щоб онук когось убивав, бо це — начебто дуже мала кара. Необхідно розорити і збезчестити їх. Міран виріс і під прізвищем Аксой втерся у довіру до своїх ворогів, ставши їм важливим партнером по бізнесу.

Насу́х Садоглу має двох синів (Хазара і Джихана), що із родинами живуть у батьківському домі. Голова сім'ї не терпить непослуху, хоча онуків любить. Усіх, окрім Рея́н. Все тому, що вона йому не рідна, бо син Хазар одружився на вже вагітній від іншого дівчині Зехрі. Дід постійно лається, а іноді і б'є Реян, і навіть батько (вона не знає, що він — не рідний) не може цьому завадити. Випадково дівчина знайомиться із Міраном. Він у той же день каже Насухові, що хоче стати зятем їхньої родини, і просить руки Реян, але той вирішує віддати заміж за такого хорошого хлопця свою рідну онуку Яре́н (доньку Джихана). Та дуже рада, бо теж вподобала Мірана. Однак парубок ламає їхні плани і при свідках говорить, що сватається саме до Реян. Дід змушений благословити їх. Різними подарунками та сюрпризами Міран схиляє до себе серце дівчини. Йому допомагають начебто мати Султан та сестра Ґьонюль, але насправді вони хлопцеві — тітка та кузина, на якій бабуся змусила його одружитися. А Реян вже давно кохає син Джихана Азат і під час ритуалу «ніч хни» зізнається у цьому дівчині та її батьку.

Ярен проклинає сестру за те, що та начебто відбила у неї нареченого, і псує її весільну сукню. Під час весілля вона підслухала розмову Ґьонюль і її матері про те, що все це заради помсти, і наступного дня Міран із соромом прожене молоду дружину. Насух намагається засватати «сестру» нареченого за свого онука Азата, але Міран відмовляє. Азізе наказує підкупити офіційного реєстратора, щоб той одружив її онука попри те, що він вже має дружину. П'яний Азат влаштував на весіллі сварку і випадково ранить маленьку кузину Ґюль. Дівчинку прооперували, але вона знаходиться у критичному стані, бо кулю із мозку дістати не змогли. Молодята цього не знають, бо поїхали у готель. Машина зламалася, і вони змушені ночувати у покинутій хатинці. Переспавши із «дружиною», Міран вранці ошелешує її словами, що він — не Аксой, а, значить, і не чоловік їй, і йде, залишивши її одну. Дівчина не розуміє, чому він брехав і збезчестив її. Вона підпалює хатинку, намагаючись покінчити із життям. Міран їде на кладовище, де поховані батьки, і зустрічає там бабусю. Та радіє, що нарешті помстилася ворогам. Хлопець непокоїться за Реян і просить друга Фірата поїхати до хатинки і перевірити, чи все гаразд, але Азізе випередила його. Вона наказала водієві винести дівчину із полум'я, відвезла ту у її рідне містечко і викинула посеред площі. Люди з осудом дивилися на босу Реян у брудній весільній сукні. Нещасна змушена була повернутися додому, але скільки б вона не казала, що невинна, дід побив її і наказав терміново знову віддати заміж за першого, хто попросить. Міран чує цю розмову і картається. Попередньої ночі Ґьонюль намагалася звабити його, але він утік. Хоча вони і одружені, але ніколи не кохалися. Мати дівчини розповідає про своє нещасне подружнє життя: чоловік (син Азізе) бив її і навіть припік праскою живота, через що вона втратила дитину. Султан заспокоює доньку, що зрештою та, як дружина Мірана, після смерті баби стане хазяйкою. Шадоглу дізнаються, що Міран їх обдурив, коли з'ясувалося, що реєстратор утік. Хазар починає підозрювати причетність Асланбеїв, але діда більше турбує, що вони, довіряючи Мірану, набрали багато грошей у кредит, не зможуть їх повернути, і про це всі дізнаються. Азат пропонує Реян одружитися, але його мати Хандан заборонила дівчині погоджуватися на це. Ярен зловтішається із горя сестри.

Міран підсилає свататися до Шадоглу чоловіка із домовленістю, що той відразу розлучиться із Реян і віддасть її йому. Хазар каже донці тікати, але та дорогою зустрічає матір, і їх ловлять. Дівчина відмовляється виходити заміж, і дід хоче її застрелити. Хазар згадує, що Азат кохає його доньку, і пропонує, щоб дівчину покарав її кузен. Поглядами вони домовляються, що той, звісно, цього не зробить. Азат забирає дівчину, і вони їдуть. Міран і Фірат женуться за ними і перехоплюють їх на мосту. Реян каже, що не поїде далі із Азатом і, поготів, не повернеться до Мірана, і стрибає у річку. Її «чоловік» — слідом за нею. Сильна течія віднесла їх далеко, і Азат подумав, що вони потонули. Асланбеї повернулися у своє рідне місто Мід'ят, яке із горем покинули 27 років тому. Азізе викликає на головну площу Насуха і Хазара і при натовпі радісно розказує, що нарешті помстилася Шадоглу. Нещасний Азат повідомляє родині новину про Реян. Дід наказує, якщо вона все ж жива, убити її і Мірана. Сину ж він каже, що таким чином дівчина розплатиться за гріх, що вчинив він (Хазар) із Асланбеями. Ґюль приходить до тями. Фірат знаходить друга і відвозить їх із Реян у якийсь будинок. Дівчині вдається зателефонувати матері, але сказати, де вони, вона не змогла. Міран дає Реян пістолет і дозволяє застрелити його, якщо це її втішить. Дівчина вистрілила, поранила його у зону ключиці і вибігла із будинку. Невдовзі вона зрозуміла, що хлопець може померти, і повернулася. Керуючись вказівками раненого, Реян витягла кулю. Шадоглу знаходять на березі речі втікачів і розуміють, що ті вижили. Азат повстає проти діда: каже, що не дозволить вбити Реян, і що одружиться із нею. Султан дізнається, де переховується її зять і, щоб розлучити його із Реян, повідомляє адресу Хазарові. Той їде і просить брата не розповідати батькові, але Джихан видає його.

Щоб врятувати доньку від Насуха, Хазар змушений відпустити її із Міраном. Той привозить її у дім родини Асланбеїв. У Гьонюль істерика, але Азізе дозволяє доньці ворога залишитися, очевидно, щоб ще якось позбиткуватися над нею. Щоб не втекла, Міран закриває її у кімнаті. Найменша онука Азізе Еліф не знає про помсту і обурюється, чому так повелися із дівчиною. Баба розповідає їй, і стає відомо, що двоє її синів (батьки Ґьонюль і Еліф) загинули у автокатастрофі, а із батьками Мірана Хазар начебто вбив і брата Азізе. Ґюль виписали із лікарні. Служниця Ханіфе чула, що Ярен знала про підступ Мірана ще до весілля. Вона шантажує Хандан із донькою, щоб ті якимсь чином посприяли, і Насух на ній одружився. Ярен зустрічається із Фіратом, заграє до нього, дізнається, де перебуває Реян, і каже про це дідові. Зехра вимагає у Мірана повернення доньки, але той переконує, що лише він може захистити її від Насуха. Ґьонюль вночі проникла до суперниці і намагалася задушити її подушкою, але після невдачі втекла невпізнаною. Азізе розуміє, що онук закохався у Реян. Щоб вберегти Еліф від помсти зі сторони Шадоглу, вона вирішує видавати ту за доньку служниці, матері Фірата. Ярен, завдяки останньому, зустрічається із Міраном і намагається переконати його у любові до сестри, хоча запланувала вийти за нього заміж. Хазар дослухався до вмовлянь дружини і телефонує адвокату із наміром відмовитися від спадщини і придбати будинок у Стамбулі.

Міран погодився вночі, коли всі сплять, привести Реян до сестри. Коли дівчина вже поверталася назад, дід схопив її і націлив пістолета у голову. Прибіг Міран, а згодом і Ґюль. Щоб не засмучувати маленьку онуку, Насух відпустив Реян. Остання нарешті допиталася, чому Асланбеї ненавидять Шадоглу. Окрім убивства його батьків, Міран ще звинувачує Хазара у намірі збезчестити його маму. Реян не може повірити, що її батько здатен на такі звірства. Хазар же розповідає свою версію Зехрі: у молодості він і мама Мірана кохали одне одного, але, коли він служив у армії, її насильно видали заміж. Він повернувся і дізнався, що Асланбеї постійно знущаються із його коханої. Вони вирішили втекти разом, але їх наздогнали. Хазара сильно вдарили, і він точно не знає, що там далі трапилося. Азізе пропонує Шадоглу сплатити їхні кредити, якщо вони віддадуть їй свій маєток. Еліф у місті почула розмови людей про «хороших Шадоглу» і «злостивих Асланбеїв». Зла на бабусю, вона не йде додому, і її пізно увечері зустрічає Джихан. Азізе думає, що це Шадоглу викрали онуку, і приходить до них. Хазар йде до Асланбеїв, щоб забрати доньку, але Міран повіз її на прогулянку. Насух дізнається, що син хоче поїхати. Ярен, Азат і Ґьонюль об'єдналися, щоб розлучити Мірана і Реян. Хандан через це закрила доньку у кімнаті. Джихан підвозить Еліф до неї додому і з подивом розуміє, що це — маєток Асланбеїв. Дізнавшись завдяки Ярен, що Міран і Реян знаходяться у заміському будинку, Ґьонюль і Азат їдуть туди. Коли Міран поїхав у магазин, вони розповідають нещасній, із ким одружена Ґьонюль. Шокована Реян погоджується поїхати із братом, а Ґьонюль штрикає себе ножем у живіт. Приїжджає Міран і відвозить її до лікарні. Там вона бреше, що то Реян хотіла її вбити. Азат пропонує Реян одружитися. Та погоджується, і хлопець сміливо повідомляє про це діда. Султан погрожує свекрусі, що розповість Мірану про знущання Асланбеїв над його мамою. Хандан підіслала до ворожої родини служницю Шахріє, і та розповіла їй, що Еліф — онука Азізе. Насух погрожує Зехрі розповісти Реян, що вона — не Шадоглу, якщо син із родиною поїдуть.

Джихан на словах підтримав намір сина одружитися, а сам наказав охоронцю викрасти Реян і відвезти до Мірана. Дізнавшись про це, Азат поїхав за ними, і не зважаючи на прохання Мірана залишитися, Реян повернулася додому із братом. Міран приходить на кладовище до батьків і застає там згорьованого Хазара. Той запевняє хлопця, що любив його маму Дільшах і не скривдив би її. Хоча бабусина ненависть до Шадоглу глибоко засіли у голові Мірана, той починає сумніватися у її правдивості. Розуміючи, що донька не буде щасливою і в другому шлюбі, Хараз і Зехра вговорюють Реян на від'їзд. Вони відправляють її разом із служницею до дідуся і бабусі останньої. Дізнавшись від Ґюль, де його кохана, Міран приїхав до неї. Під час їхньої суперечки скорпіон ужалив Реян. Бабуся служниці береться лікувати дівчину. Із розмови Азізе із мамою Фірата стає зрозуміло, що Міран — син Хазара, і баба видає його за онука, щоб родину Шадоглу знищив «їх власний виплодок». Лише після цього він має дізнатися правду про власне походження. Еліф і Джихану стає відомо про зговір Ярен і Ґьонюль. Джихан турбується, що донька накличе на них біду, і пропонує Насуху віддати її заміж.

Азат також поїхав до Реян. Дівчина зла на обох кавалерів. Хазар повертає її додому і знову хоче залишити будинок батька разом із дружиною і доньками. Дізнавшись про шантаж Насуха, він не наважується зізнатися Реян, що є їй нерідним батьком, і змушений залишитися. Однак він твердо налаштований більше не дозволяти нікому із рідні ображати Реян. Почувши від коханої, що вона не різала Ґьонюль, Міран ледь не задушив останню. Його зупинили слова Султан про те, що він чинить із її донькою так, як його батько із його мамою. Азізе дуже шкодує, що Ґьонюль доводиться так страждати, але це потрібно для її помсти. У маєток Шадоглу із армії повертається син однієї із служниць. Він закоханий у Ярен. Азізе направляє адвокатів до Шадоглу із вимогою грошей. Насух знову зриває злість на Реян, б'ючи її. Дізнавшись про це, Міран пропонує йому пробачити всі борги, якщо дід віддасть йому дівчину. Але той не хоче миритися і каже, що схвалює її одруження із Азатом. Останній почув слова Хазара, що він — не батько Реян. По документам усе майно Асланбеїв належить Азізе і Фірату (баба спеціально зробила так, щоб Міран не міг нічим розпоряджатися). Насух насправді не хоче одруження Азата. Він наказав найманцю викрасти Реян і скинути у прірву, наче вона покінчила життя самогубством. Дівчина нарешті висказала Мірану про те, що їй відомо, що він одружений. Хлопець повертається додому і кричить, що розлучається.

Дізнавшись, що дід хоче вбити Реян, Міран викрадає її під час «ночі хни». А розлючений Азат вдирається до Асланбеїв і викрадає Ґьонюль, вимагаючи повернути свою наречену. Після кількох спроб втечі Реян Міран просить надати йому ще один шанс і добровільно провести із ним хоча б один день. Вона погоджується, і вони гуляють містечком. Азат пошкодував, що викрав Ґьонюль, і сказав, що відпускає її. Але дівчина вистрілила у нього і зателефонувала Фірату. Вдома вона набрехала, нібито Азат хотів зґвалтувати її. Азізе стає відомо, де перебуває Міран, і вона телефонує, Хазарові, щоб той забрав доньку. Почувши про викрадення Ґьонюль, Реян їде із батьком. Азізе знову налаштовує онука проти Хазара. Азат поранений сам прийшов додому. Шадоглу дізналися, що Хандан підіслала шпигунку до Асланбеїв. Натомість з'ясовується, що служниця Шадоглу Ханіфе — це молодша сестра Азізе. Вона всі ці роки шпигувала для Асланбеїв і сподівалася, що зараз вже сестра дозволить їй повернутися додому, але та знову відсилає її до ворогів. Міран погрожує Насухові, якщо той не полишить спроб нашкодити онуці. Сплив термін повернення кредиту, і Азізе вимагає, щоб Шадоглу залишили маєток. Вони збираються переїждати у свій інший, менший дім. Міран відправив Ґьонюль документи на розлучення. Баба вговорили її їх підписати, пообіцявши, що врешті-решт дівчина отримає бажане. Міран відбудував хатинку, що спалила Реян. Там він запропонував їй одружитися ще раз. Але коли дівчина спитала, чи готовий він відмовитися від помсти, Міран промовчав. Реян пішла із хатинки, залишивши коханого.

Другий сезон[ред. | ред. код]

Шадоглу переїхали у заміський маєток. Насух згадує, як вони жили там із дружиною. Азат посеред площі перестрів Ґьонюль і звинуватив її у наклепі. Вони із Міраном побилися. Насух вирішує десь заховати онука, побоюючись, що Азізе накаже убити його. Міран злий на бабу, бо через неї страждає Реян, а та у відповідь звинувачує його, що забув про помсту. Хлопець зустрічається із коханою, Джихан бачить це і після повернення додому б'є її. Машину Мірана розстрілюють із автомата, але він — неушкоджений. Під час чергової зустрічі Реян розуміє, що не може втратити його і погоджується на одруження (таким чином вона ще надіється вирішити проблему суперництва між двома чоловіками, що закохані в неї). Вони їдуть у дім Асланбеїв, де Міран оголошує всім цю новину і говорить, що збирається жити окремо від родини. Закохані домовилися, що одружаться наступного дня (Мірана і Ґьонюль мають вже до того часу розлучити). Ярен нажалілася діду, що сестра зустрічалася із «ворогом», і той заборонив їй виходити з дому, але вона втекла і прийшла до Асланбеїв. Азізе таємно телефонує Насухові, щоб повідомити це і познущатися. Хазар мчить на весілля, і донька при ньому підписує документ. Батько змушений піти. Причиною того, що Ґьонюль погодилася на розлучення стали слова баби про те, що її начебто померлий під час пологів брат — живий. Азізе обіцяла сказати, де він. Молодята їдуть у власний дім. Баба наказує обстріляти їх, щоб підставити Шадоглу. У Мірана раніше теж стріляли за її вказівкою. Хандан вагітна. Ярен повідомила брату про одруження Реян, а Фірату — що він їде до них. Насуху стає зле, коли він дізнався, що у доньку стріляли. Азат пробирається в дім Асланбеїв. Реян при всіх заявляє йому, що вийшла заміж добровільно, вона просить Мірана не вбивати брата, а того — піти. Пізніше молодята зустрічаються із Зехрою, і Міран клянеться тещі, що зробить усе для захисту Реян. Хазар говорить Мірану, що Шадоглу не стріляли в нього, як доказ наводячи обстріляну дивним чином (щоб не нашкодити) машину. Азізе збирає всіх своїх людей і їде до Шадоглу. Реян вихопила у охоронця пістолет і наказала їхати за ними. Еліф телефонує брату, щоб той завадив кровопролиттю. Коли Міран і Хазар приїхали, представники родин стояли, направивши одне на одного пістолети. Реян так і не приїхала.

Дівчину викрали троє хлопців, і не зрозуміло, хто їх найняв. Міран, Хазар і Азат шукають її, але — безрезультатно. Ярен дізнається, що все майно Асланбеїв записане на Фірата. Міран простежив за бабою і побачив, що вона зустрічається із служницею Шадоглу. Реян повернули, але викрадачів вона упізнати не може. Обстріляну машину викрали. Баба постійно налаштовує онука проти Хазара. Реян, не кажучи чоловікові, віддає Азізе якийсь папірець, бо так їй сказали зробити перед поверненням. Стара турбується: хто ж це може бути?

Примітки[ред. | ред. код]