Вітиліго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітиліго
Рука уражена вітиліго.JPG
Шкіра руки, уражена вітиліго
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 L80
OMIM 193200
DiseasesDB 13965
MedlinePlus 000831
eMedicine derm/453
MeSH D014820

Вітилі́го (лат. vitiligo «нашкірна хвороба, лишай»; песь) — хронічне захворювання шкіри, за якого спостерігається поява розлогих, часто спотворюючих білявих ділянок депігментації на шкірі хворих.

Опис і причини[ред.ред. код]

Вітиліго характеризується розвитком на шкірі (переважно на обличчі, шиї, кистях) людини, у волоссі, сітківці очей різних за формою і розміром знебарвлених(білих) плям, тобто порушенням пігментації, які можуть поширюватись і зливатись. Це захворювання не є вродженим.

Суб'єктивних відчуттів, крім психологічних дискомфорту, при вітиліго немає.

Хвороба може розпочатися в будь-якому віці, але в 70 % випадків — до 20 років.

Вітиліго розвивається внаслідок втрати або зниження функції меланоцитів. Однак остаточно причину захворювання не встановлено. Вважається, що вирішальну роль у виникненні вітиліго відіграють порушення діяльності нервової та ендокринної систем.

Плями вітиліго можуть збільшуватись, зливатись і створювати великі вогнища неправильних обрисів. Волосся і пушкове волосся на депігментованих плямах або знебарвлені, або зберігають свій пігмент.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування вітиліго спрямоване на усунення нервово-ендокринних розладів; зовнішнє є малодієвим.

При лікуванні хворих вітиліго необхідно враховувати роль психологічних чинників. Психоемоційні стреси вважаються однією з причин, що провокують розвиток вітиліго, і разом з тим це захворювання часто вводить хворих у стан постійної психічної напруги.

При лікуванні рекомендують зміцнюючі засоби, вітамінотерапію, особливо вітамін B1. При порушенні внутрішньої секреції застосовують відповідні ендокринні препарати.Відомий хворий на вітилиго-Майкл Джексон.

Вітиліго у свійських тварин[ред.ред. код]

Вітиліго у ротвейлера

Вітиліго разом з поліозисом зустрічається як родове захворювання в деяких свійських тварин.

Зокрема, на вітиліго можуть хворіти коні арабської породи і собаки породи ротвейлер, для яких це, звичайно, є вадою екстер'єру. У рідкісних випадках вітиліго викликає в собак постійну сверблячку

Джерела і посилання[ред.ред. код]