Вітиліго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітиліго
Шкіра руки, уражена вітиліго
Шкіра руки, уражена вітиліго
Спеціальність дерматологія
Симптоми депігментація
Препарати monobenzoned[1], methoxsalend[1] і trioxsalend[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 ED63.0
МКХ-10 L80
OMIM 193200
DiseasesDB 13965
MedlinePlus 000831
eMedicine derm/453
MeSH D014820
SNOMED CT 56727007
CMNS: Vitiligo у Вікісховищі

Вітилі́го (лат. vitiligo «нашкірна хвороба»; песь) — хронічне захворювання шкіри, за якого спостерігається поява розлогих, часто спотворюючих білявих ділянок депігментації на шкірі хворих.

Опис і причини[ред. | ред. код]

Вітиліго характеризується розвитком на шкірі (переважно на обличчі, шиї, кистях) людини, у волоссі, сітківці очей різних за формою і розміром знебарвлених(білих) плям, тобто порушенням пігментації, які можуть поширюватись і зливатись. Це захворювання не є вродженим.

Суб'єктивних відчуттів, крім психологічного дискомфорту, при вітиліго немає.

Хвороба може розпочатися в будь-якому віці, але в 70 % випадків — до 20 років.

Вітиліго розвивається внаслідок втрати або зниження функції меланоцитів. Однак остаточно причину захворювання не встановлено. Вважається, що вирішальну роль у виникненні вітиліго відіграють порушення діяльності нервової та ендокринної систем.

Плями вітиліго можуть збільшуватись, зливатись і створювати великі вогнища неправильних обрисів. Волосся і пушкове волосся на депігментованих плямах або знебарвлені, або зберігають свій пігмент.

Лікування[ред. | ред. код]

Протокол надання медичної допомоги хворим на  вітиліго затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.05.2009  № 312 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання»[2], втрата чинності якого відбудеться 01.09.2021р.

  • Лікування вітиліго спрямоване на усунення нервово-ендокринних розладів; зовнішнє є малодієвим.
  • При лікуванні хворих вітиліго необхідно враховувати роль психологічних чинників.
  • Психоемоційні стреси вважаються однією з причин, що провокують розвиток вітиліго, і разом з тим, це захворювання часто вводить хворих у стан постійної психічної напруги.

При лікуванні рекомендують зміцнюючі засоби, вітамінотерапію, особливо вітамін B1. При порушенні внутрішньої секреції застосовують відповідні ендокринні препарати.

Вітиліго у свійських тварин[ред. | ред. код]

Вітиліго у ротвейлера

Вітиліго разом з поліозисом зустрічається як родове захворювання в деяких свійських тварин.

Зокрема, на вітиліго можуть хворіти коні арабської породи і собаки породи ротвейлер, для яких це, звичайно, є вадою екстер'єру. У рідкісних випадках вітиліго викликає в собак постійну сверблячку.

Всесвітній день вітиліго[ред. | ред. код]

Відомий хворий на вітилиго — Майкл Джексон. У пам’ять про нього, 25 червня (помер 25 червня 2009 року) відзначається Всесвітній день вітиліго (World Vitiligo Day). Вперше Всесвітній день вітиліго проводився 2011 року, відтоді став щорічним глобальним заходом. З часом, мета кампанії, що проводиться у рамках цього дня, розширилася:  

  • від підвищення обізнаності суспільства про вітиліго;
  • до визнання знущань, соціальної зневаги, психологічних травм та інвалідності мільйонів людей, що живуть з цим захворюванням.

Щороку штаб-квартира Всесвітнього дня вітиліго офіційно переноситься до іншого міста[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]


  1. а б в NDF-RT
  2. Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання. Офіційний вебпортал парламенту України (uk). Процитовано 2021-06-22. 
  3. Vitiligo Research Foundation | World Vitiligo Day. vrfoundation.org. Процитовано 2021-06-22.