Вітківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вітківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський
Рада/громада Завальська сільська рада
Код КОАТУУ 6822482902
Основні дані
Населення 203
Поштовий індекс 32365
Географічні дані
Географічні координати 48°32′43″ пн. ш. 26°22′04″ сх. д. / 48.54528° пн. ш. 26.36778° сх. д. / 48.54528; 26.36778Координати: 48°32′43″ пн. ш. 26°22′04″ сх. д. / 48.54528° пн. ш. 26.36778° сх. д. / 48.54528; 26.36778
Місцева влада
Адреса ради 32337, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Завалля , тел. 9-85-43
Карта
Вітківці. Карта розташування: Україна
Вітківці
Вітківці
Вітківці. Карта розташування: Хмельницька область
Вітківці
Вітківці

Віткі́вці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Населення становить 203 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завальська сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

  • Легенда перша.

На тому місці, де зараз розташоване село Вітківці, були колись верболози і зарості. А навпроти за Збручем було село. Страшний був пан у тому селі, жорстоко знущався він над селянами. Селяни не витримували наруги — розбіглися хто-куди. Одні далеко в інші села, інші в ліси, а брати Войти втекли у верболози на цю сторону Збруча. На цьому місці, де зараз село і збудували вони свої перші помешкання. З тих пір люди починають оселятися в цих місцях. А село дістало назву Войтівці (за прізвищем братів Войтів).

  • Легенда друга

Колись давно, коли ще не існувало нашого села, було невеличке поселення в лісі Явин, над Збручем. На це поселення напали кочові племена татар. Люди розбіглися хто-куди. Жінка Віта з своїм сином втекла у верболози (де зараз село Вітківці). Тут вона розклала свій курінь. За нею почали селитися тут люди. А село дістало легендарну назву Вітківці від імені Віти, першої його жительки.

Геологічні пам'ятки

3 км нижче села Вітківці ні лівому березі річки Збруч є об'єкт, цікавий для туризму — травертинова скеля з водоспадом.

Історія[ред. | ред. код]

Під час Голодомору 1932—1933 років Осип Ільків, рятуючи від голоду, забрав усю свою сім'ю (дружину, матір, двоє дітей) під прикриттям нічних завірюх та морозів добрався до Збруча, нелегально перетнувши совіцький кордон, добрався до села Мозолівка[1] (нині Підгаєцький район).

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».


Геологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]