Вітове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вітове
Вітове1.JPG
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Чигиринська міська громада
Рада Чигиринська міська рада
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване перша половина XVII століття[1]
Населення 1 138 осіб (2007)
Поштовий індекс 20911 — 20913
Телефонний код +380 4730
Географічні дані
Географічні координати 49°05′59″ пн. ш. 32°44′38″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 32.74389° сх. д. / 49.09972; 32.74389Координати: 49°05′59″ пн. ш. 32°44′38″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 32.74389° сх. д. / 49.09972; 32.74389
Середня висота
над рівнем моря
83 м[2]
Відстань до
обласного центру
61,7 (фізична) км[3]
Місцева влада
Адреса ради м. Чигирин
Карта
Вітове. Карта розташування: Україна
Вітове
Вітове
Вітове. Карта розташування: Черкаська область
Вітове
Вітове
Мапа

CMNS: Вітове у Вікісховищі

Ві́тове — село у Черкаському районі Черкаської області, входить до Чигиринської міської громади.

Населення села становить 1138 осіб (2007).

Історія[ред. | ред. код]

Село Вітове водночас вважається і старим, і новим. Перші згадки про нього сягають ще у першій половині 17 століття, як про хутір. У 1703 році, шукаючи порятунку від свавіль польської влади, сюди пересилилися селян із села Свинарка, що вже утворили село. В урочищі жила сім'я війта, тому й село назвали «Війтове», «Вітове». У наступні роки до села приєднувалися інші переселенці — втікачі із сіл Медведівки, Головківки та Мельників.

В 1741 році в селі було 60 дворів, а в 1808 разом з Гущівкою — 55, у яких проживало 435 мешканців. В 1764 році в селі була побудована Воздвиженська дерев'яна церква, якій належало 37 десятин землі. Попередня їй церква була збудована у 1729 році.[4]

В 1900 році 24 сім'ї (Білоус, Булаєнко, Капшитарь, Козубенко, Ком'яний, Кравець, Куличенко, Лещенко, Орленко, Тороп, Чорниш, Шведенко)]] з Вітова переселилися в Донську область і стали одними із засновників хутора Новочигириновский[ru].[5]

Нове село Вітове утворилося із двох старих — Вітове та Гущівка у 1959 році, коли виникло Кременчуцьке водосховище.

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього с. Війтове Крилівської сот. Миргородського п., з 1782 р. Чигиринського староства Київського воєв., з 1797 р. Рацівської волості Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/viyt_008.xml [Архівовано 7 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Місто-привид Орбіта[ред. | ред. код]

Покинутий будинок в селищі Орбіта. 2006 рік

Біля села знаходиться місто-привид Орбіта, яке було селищем будівельників Чигиринської АЕС. Але після вибуху на Чорнобильській АЕС, будівництво зупинили. Людей, яких заселили сюди — покинули напризволяще. Раніше у місті йшло активне будівництво, працював величезний універмаг, клуб, магазини, багато невеличких підприємств.

Зараз місто — мертве. Підприємства, магазини та покинуті будинки розкрадають. Виносять все — метал, будівельні матеріали, рештки меблів. Більшість молоді виїхали, а ті, хто лишився, не мають роботи. Їздять на сезонні заробітки.

Після початку війни, в Орбіту приїхало багато переселенців з Донбасу.[6]

Зараз Орбіта адміністративно підпорядковується с. Вітове у якості вулиці Орбіта.[7]

Сучасність[ред. | ред. код]

На території села діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, філія Ощадного банку України. Працюють 3 магазини приватних підприємців та кіоск.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Можейко І. Місце народження Клавдії Шульженко [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]: [Харків] старі факти і нові дані //Харківщина: Слобідський край: ТОВ «Слобідський край».-Харків.-2019.-24 грудня.-С.11.-2 рази на тиждень.-№ 103/22743/.13000 примірників./Головна газета Харківщини
  • 2. Мнішек І. Клавдія Шульженко: перший крок на сцену //https://slk.kh.ua.-13/10/2020/.-P.11.-№82/22826/[недоступне посилання]. //Слобідськиий край.-2020.-13 жовтня.-С.11.-№ 82/22826/./Батьки віддали вчитися К. Шульженко до Харківської приватної гімназії Драшковської/.
  • 3.Берлин, В. Д. Родом из детства./Детские и юношеские годы К. И. Шульженко в Харькове //Музыкальная жизнь.-1988.-№ 5.-С.8-9.
  • 4.Берлин, В. Д. Харьковская юность Клавдии Шульженко //Праці пам"яткознавців: ювілейна зб. наук. ст. з пам"яткоохоронної роботи /Харків. худож. музей. Харків. наук.-метод. центр охорони культ. спадщини та ін./Голов. ред. І. О. Шудрик.-Курсор.20.Вип.3.-Ч.1.Харків,2014.-С.72-81.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 12 червня 2007. 
  2. Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 17 червня 2007. 
  3. maps.vlasenko.net [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  4. vadshv.narod.ru[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  5. Історія хутора Новочигириновский. forum.vgd.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016. 
  6. Місто-привид Орбіта: зруйновані надії українців. 24 Канал. 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 31 травня 2021. 
  7. Черкаси, Мирослава Станкевич; Україна, для ВВС. Життя на Орбіті: місто-привид біля недобудуваної АЕС. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019. 

8. Можейко, І. Місце народження Клавдії Шульженко: [Харків] Старі факти та нові дані //Харківщина: Слобідський край: ТОВ"Слобідський край".-Харків.-2019.-24 грудня.-С.11.-2 рази на тиждень.-№ 103/22743/.13000 примірників./Головна газета Харківщини / https://www.slk.kh.ua.24/12/2019.-P.11. *9. Берлин, В. Д. Родом из детства /Детство и юность К. И. Шульженко в Харькове //Музыкальная жизнь.-1988.-№ 5.-С.8-9.