Віторган Еммануїл Гедеонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віторган Еммануїл Гедеонович
Зображення
Народився 27 грудня 1939(1939-12-27) (77 років)
Баку
АзРСР
Національність: єврей
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності: актор
Роки діяльності: 1962 і до тепер
Дружина: Тамара Румянцева (1961-1970)
Алла Балтер (1939-2000)
Ірина Млодик(2003-)
Діти: дочка — Ксенія Румянцева
син — Максим Віторган (нар. 1972)
Батьки батько — Гедеон Авраамович Віторган (1909-2000)
мати — Хая Залманівна Блехман (1910-1998)
Нагороди:
Народний артист Росії
Заслужений артист РРФСР
IMDb: ID 0900076
vitorgan.ru
CMNS: Emanuel Gedeonovich Vitorgan на Вікісховищі

Еммануїл Гедеонович Віторган (нар. 27 грудня 1939, Баку) — радянський та російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1990). народний артист Росії (1998), заслужений діяч мистецтв Азербайджану (2015)[1]. Знявся більше ніж у ста фільмах.

Життєпис[ред.ред. код]

Еммануїл Віторган народився 27 грудня 1939 року в Баку в єврейській родині[2]. Його батьки родом з Одеси. Батько — Гедеон Авраамович Віторган (1909—2000), був великим радянським господарником, працював у борошномельній промисловості. Мати — Хая Залманівна Блехман (1910—1998) не працювала, вела будинок, ростила синів: старшого Володимира[3] та молодшого (на три роки) Еммануїла. Своє ім'я Еммануїл отримав на честь рідного дядька — брата матері, якого вбили в Одесі у роки громадянської війни під час єврейського погрому.

Сім'я часто змінювала місце проживання, оскільки батька часто перекидали з об'єкта на об'єкт, тому школу Еммануїл закінчив уже в Астрахані. Після закінчення школи він поїхав до Москви, але ні в один театральний навчальний заклад прийнятий не був. Тоді Еммануїл Віторган поїхав до Ленінграду та вступив у Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії. ЛДІТМіК Еммануїл Віторган закінчив у 1961 році (курс Бориса Вульфовича Зона). У цій групі вчилися Сергій Юрський, Аліса Фрейндліх, Тамара Румянцева, Леонід Дьячков, Олександра Назарова. Тамара Румянцева стала дружиною Еммануїла Віторгана[2]. Шлюб був зареєстрований ще в студентські роки.

Після закінчення інституту був прийнятий в трупу «Псковського театру драми ім. А. С. Пушкіна». У 1963 році повертається в Ленінград та переходить у трупу «Ленінградського театру драми і комедії». У 1967 році переходить в «Ленінградський театр ім. Ленінського комсомолу». Еммануїл Віторган у «Ленкомі» познайомився з акторкою Аллою Балтер. Знайомство з Балтер призвело до розірвання шлюбу з Тамарою Румянцевої. 1971 року, разом з другою дружиною акторкою Аллою Балтер переїжджає до Москви, де обоє стають акторами «Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського»[2]. У 1982 році Віторган переходить у «Театр на Таганці». З 1984 по 2005 рік Еммануїл Віторган актор «Академічного театру ім. В. Маяковського». У 1987 році Еммануїлові Віторганом лікарі поставили діагноз «рак легенів»[4]. Про те, що у нього онкологія, актор дізнався тільки після успішно проведеної операції.

У 2003 році Еммануїл Віторган одружився з Іриною Млодик. Дружина Віторгана — керівник театрального агентства, свого часу допомагала Еммануїлу Віторгану та його синові Максиму випустити спектакль «Шаман з Бродвею». Разом з дружиною І. Млодик відкрив та керує «Культурним Центром Еммануїла Віторгана», в якому грає свій моноспектакль «Вихід», проводить творчі вечори, концерти, вшановує акторів. Еммануїл Віторган член громадської ради Російського єврейського конгресу. 5 червня 2015 року нагороджений орденом «Патріот Росії».

Особисте життя[ред.ред. код]

  • Перша дружина — Тамара Румянцева (нар. 1936), шлюб розпався у 1970 році.
    • Дочка — Ксенія Румянцева.
      • Онуки — Олександра та Микита.
        • Правнуки — Марк та Аліса.
  • Третя дружина — Ірина Млодик. (нар. 1962)

Творчість[ред.ред. код]

На сцені Северодвінського драмтеатру, вистава «Пізня любов» театру «Гешер» (Ізраїль). 2010 рік

Ролі в театрі[ред.ред. код]

Московський драматичний театр ім. К. С. Станіславського
  • «Доросла дочка молодої людини» Віктор Славкин; реж. А. Васильєв / Івченко
  • «Сірано де Бержерак» Едмон Ростан (пер. В. Соловйова); реж. Б. Морозов / Крістіан
  • «Продавець дощу» Річард Неш; реж. Л. Варпаховський / Файл, помічник шерифа
Московський академічний театр ім. Вл. Маяковського
Квартет І
  • 2001 — «День радіо» / Еммануїл Гедеонович, власник радіостанції «Ніби Радіо»
  • 2001 — «День виборів» / Еммануїл Гедеонович, власник радіостанції «Ніби Радіо» (голос)
Московський театр естради
  • 2009 — Мюзикл «Мата Харі»; реж. Євген Гінзбург, композитор Олексій Кисельов — Жорж Маслов
Театр Гешер (Яффа, Ізраїль)
  • 2010 — «Пізня любов» за п'єсою Валерія Мухарьямова «В тіні виноградника», написаної за мотивами оповідання лауреата Нобелівської премії Ісаака Башевіса Зінґера; реж. Євген Ар'є

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1960 — «Людина з майбутнім» / шахтар
  • 1962 — «Після весілля»
  • 1967 — «Два квитки на денний сеанс» / чоловік Інки-естонки
  • 1968 — «Всього одне життя» / слухач доповіді Нансена
  • 1970 — «Місія в Кабулі» / Ян Калнинь
  • 1970 — «Король Лір» / слуга
  • 1971 — «Рудобельская республіка» / ротмістр Олег Юрійович Дзвонів
  • 1972 — «Така довга, довга дорога ...» / Свєтляков (сцени за участю актора вирізані цензурою)
  • 1972 — «Несподівані радощі» / Гурджієв
  • 1972 — «Ті, що йдуть за горизонт» / Серьожа
  • 1973 — «Великий трамплін» / Жегланов
  • 1973 — «Гросмейстер» / Орлов
  • 1973 — «Дмитро Кантемір» / Карл XII
  • 1973 — «Кортик» / Нікітський
  • 1973 — «Червоний агат» / Ігор
  • 1974 — «Чарівний ліхтар» / ковбой зі ​​шрамами та Фантомас
  • 1974 — «Самий спекотний місяць»
  • 1975 — «Алмази для Марії» / Капелан
  • 1975 — «Час-ні-чекає» / Джек Уестендейл
  • 1975 — «Продавець дощу» - Файл Шелтон, помічник шерифа
  • 1975 — «Факт біографії» - Саня
  • 1976 — «Легко бути добрим» - Грудінін
  • 1976 — «Ніхто замість тебе» - Думітру Савеляну
  • 1978 — «Двоє в новому будинку» - Володимир
  • 1978 — «І це все про нього» / Аркадій Леонідович Заварзін (в титрах — Еміль Віторган)
  • 1978 — «Фортеця» / Калітін, підполковник
  • 1978 — «Поки божеволіє мрія» / Валеріан Брутень
  • 1978 — «Тактика бігу на довгу дистанцію» / німецький офіцер
  • 1979 — «Сьогодні і завтра» / Дмитро Савелійович Бажутін
  • 1979 — «Емісар закордонного центру» / Петро Миколайович Врангель
  • 1980 — «Благочестива Марта» / Дон Феліпе де-Айала
  • 1980 — «Перед вечерею» / Микола Федорович
  • 1980 — «Велика-мала війна» / Сиротинський
  • 1980 — «Зоряний інспектор» / Дуглас Кобер
  • 1980 — «Скринька Марії Медичі» / Вінсент Савіньї / Всеволод Юрійович Свиньїн
  • 1980 — «Очікування» / Микола
  • 1980 — «Скандальна подія в Брікміллі» / інспектор Стріт
  • 1981 — «20 грудня» / Лазарев
  • 1981 — «Довгий шлях у лабіринті» / Іван Шагін
  • 1981 — «Загадка колонії утікачів» / Дон Еміліо
  • 1981 — «Конфліктна ситуація» / Юрій Васильович Воскобойников
  • 1981 — «Жарт?!» / пірат
  • 1982 — «Професія - слідчий» / Віктор Веніамінович Ликін, адвокат, ватажок банди
  • 1982 — «Чародії» / Віктор Ковров
  • 1983 — «Тривожна неділя» / Ігор Павлович Чагін, підполковник, командир загону
  • 1984 — «Берег його життя» / Мактон
  • 1984 — «Твоє мирне небо» / Михайло Самарін
  • 1985 — «Битва за Москву» / Фомін, комісар Брестської фортеці
  • 1985 — «Дороги Анни Фірлінг» / полковий священик
  • 1986 — «Викуп» / Маретт
  • 1986 — «Скарга» / Юрій Смирнов
  • 1986 — «Кінець світу з подальшим симпозіумом» / генерал Вілмер
  • 1987 — «Виконати всяку правду» / Ігор Арсентійович Кулешов
  • 1987 — «Слідопит» / Креґ
  • 1988 — «Пропоную руку і серце» / Леонід Іванович
  • 1990 — «Скажений автобус» / Анук, ізраїльський дипломат
  • 1990 — «Доросла дочка молодої людини» / Івченко
  • 1990 — «Жива мішень» / прокурор
  • 1990 — «Коли святі марширують» / Герасим
  • 1990 — «Принц-привид» / візир
  • 1991 — «Анна Карамазофф» / Прокудін-Горський, режисер
  • 1991 — «І повертається вітер ...» / дядько Михайло
  • 1991 — «Не будіть сплячого собаку» / Зотов
  • 1991 — «Не питай мене ні про що»
  • 1991 — «За Таганці ходять танки» / Брокгауз
  • 1991 — «Рогоносець» / Макс
  • 1992 — «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» / Джек, генерал ЦРУ
  • 1992 — «Дорога на Чаттанугу» «Доросла дочка молодої людини» / Івченко
  • 1992 — «Чорний квадрат» / Казаков
  • 1993 — «Кодекс безчестя» / помічник
  • 1993 — «Трагедія століття» / комісар Брестської фортеці Фомін
  • 1994 — «Імперія піратів» / кардинал
  • 1997 — «Корабель двійників» / полковник ФСБ
  • 1998 — «Характери для чоловіків»
  • 1999 — «Максиміліан» / голова
  • 2000 — «Далекобійники» / Чорний, бандит
  • 2001 — «Афера»
  • 2001 — «Маросейка, 12» / Шепель
  • 2001 — «Дама в окулярах, з рушницею, в автомобілі» / Мішель короваю
  • 2002 — «Театральний роман» / Гавриїл Степанович
  • 2003 — «Весела компанія» / Георгій Володимирович
  • 2003 — «Бідна Настя» / князь Петро Долгорукий
  • 2004 — «Зцілення коханням» / Яків
  • 2004 — «Діти Арбату» / Шпігельглас
  • 2005 — «З днем народження, королево!» / Лорд Андестенда
  • 2005 — «Плюс нескінченність» / олігарх
  • 2006 — «Вовчиця» / Петро Морозов
  • 2006 — «Капітанові діти» / Віталій Стівенс
  • 2006 — «Забійна сила 6» / Луговий
  • 2007 — «Парадокс» / вчений-фізик
  • 2007 — «Ювілей» / Осип Ілліч
  • 2007 — «Ноїв ковчег» / старий єврей
  • 2007 — «Ведмеже полювання» / Чернов
  • 2008 — «День радіо» / Еммануїл Гедеонович, власник радіостанції
  • 2008 — «Важкий пісок» / Леон Іванівський
  • 2008 — «Моя улюблена відьма» / сусід Анатолій
  • 2009 — «Операція „Праведник“» / Диявол
  • 2009 — «Дві сторони однієї Анни» / Володимир Данилов
  • 2009 — «Шалений янгол» / Аркадій Сергійович
  • 2009 — «Братани» / генерал-лейтенант Бугаєв
  • 2009 — «Пістолет Страдіварі» / батько Микити
  • 2009 — «Перерваний політ Гаррі Пауерса» / Даллес
  • 2010 — «Білий налив» / Іван Михайлович, батько Саші
  • 2010 — «Енігма» / Цапович
  • 2011 — «Господиня моєї долі» / Василь Миколайович Бондар
  • 2011 — «Свати 5» / Олександр Беркович-старший
  • 2011 — «Скліфосовський» / Михайло Йосипович Бреславець
  • 2013 — «Любов без зайвих слів» / Павло Аркадійович Столбов
  • 2013 — «Папуга Club» / озвучування
  • 2014 — «Чорна троянда» / полковник Громов
  • 2014 — «Стартап» / професор Микола Петрович
  • 2014 — «Вірю не вірю»
  • 2014 — «Ялинки 1914» / Олексій Трохимович
  • 2015 — «Між нот, або Тантрическая симфонія» / тато Кирила
  • 2016 — «П'ятниця» / Дубравін

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]