Віторіну Антунеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віторіну Антунеш
Віторіну Антунеш
Особисті дані
Повне ім'я Віторіну Габріел Пачеко
Антунеш
Народження 1 квітня 1987(1987-04-01)[1][2][3] (35 років)
  Freamunded, Пасуш-де-Феррейра
Зріст 175 см
Вага 69 кг
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція лівий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Португалія «Пасуш-де-Феррейра»
Номер 5
Юнацькі клуби
1996—2004 Португалія «Фреамунде»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2006 Португалія «Фреамунде» 44 (0)
2006–2008 Португалія «Пасуш-де-Феррейра» 25 (3)
2007–2008   Італія «Рома» 5 (0)
2008–2012 Італія «Рома» 0 (0)
2008–2009   Італія «Лечче» 10 (0)
2010   Португалія «Лейшойнш» 11 (0)
2011   Італія «Ліворно» 6 (0)
2012   Греція «Паніоніос» 10 (1)
2012–2013 Португалія «Пасуш-де-Феррейра» 14 (3)
2013   Іспанія «Малага» 11 (1)
2013–2015 Іспанія «Малага» 51 (1)
2015–2018 Україна «Динамо» (К) 49 (3)
2017–2018   Іспанія «Хетафе» 34 (0)
2018–2020 Іспанія «Хетафе» 29 (1)
2020–2021 Португалія «Спортінг» (Л) 8 (0)
2021– Португалія «Пасуш-де-Феррейра» 43 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005–2006 Португалія Португалія (U-19) 16 (2)
2006–2007 Португалія Португалія (U-20) 8 (3)
2007–2008 Португалія Португалія (U-21) 14 (0)
2007–2017 Португалія Португалія 13 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 листопада 2022.

Віторіну Антунеш (порт. Vitorino Antunes; нар. 1 квітня 1987, Фреамунде) — португальський футболіст, лівий захисник «Пасуш-де-Феррейра» та національної збірної Португалії.

Володар Кубка Італії у складі «Роми», дворазовий чемпіон України, володар Кубка та Суперкубка України у складі «Динамо».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступи у Португалії[ред. | ред. код]

Антунеш, що отримав від своїх батьків ім'я Віторіну (у перекладі з португальської — «переможець») народився в містечку Фреамунде, розташованому на півночі Португалії.

Уже з дев'яти років хлопчик почав займатися футболом у місцевому спортивному клубі з однойменною назвою. Він дебютував в основному складі команди 2004 року та провів за клуб, який виступає у другому португальському дивізіоні, два сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.

Улітку 2006 в статусі вільного агента перейшов до клубу «Пасуш ді Феррейра». У свій перший сезон у вищому дивізіоні португальського чемпіонату юний гравець провів 23 матчі, а команда посіла 6-те місце й пробилася до Кубку УЄФА. Крім того Віторіну забив три м'ячі, серед яких гол, що приніс нічию «Пасушу» в матчі з «Порту». Після цього вдалого сезону, молодим гравцем стали цікавитися різноманітні європейські клуби, серед яких «Бенфіка», «Спортинг» (Лісабон), «Атлетико Мадрид», «Осер», «Астон Вілла» і «Андерлехт»[4]. Антунеш майже підписав контракт з «Ювентусом»[5], однак угода зірвалася. Через це агенти терміново почали шукати Антунешу інший варіант, і 29 серпня 2007 року, за два дні до закінчення трансферного «вікна», Антунеш на правах оренди перейшов в італійську «Рому», що заплатила за річну оренду 300 тисяч євро. Також римська команда отримала право до 15 квітня 2008 року викупити контракт футболіста[6].

«Рома» та оренди[ред. | ред. код]

Однак Антунеш довгий час не міг виступати в складі «Роми» через те, що місця на обох флангах оборони були «закриті» Крістіаном Пануччі, Максом Тонетто, Марко Кассетті та Сісінью. 12 грудня 2007 року Антунеш дебютував у складі «Роми» в матчі ліги чемпіонів з «Манчестер Юнайтед» (1:1). Після гри на вебсайті «Роми» Антунеш був визнаний найкращим гравцем матчу[7]. Після цього Антунеш зіграв в 1/8 Кубка Італії з «Торіно». 20 січня 2008 року Антунеш дебютував в серії A в матчі з «Катанією», в якому Рома перемогла 2:0. Проти цього ж клубу він зіграв і у півфіналі Кубка Італії, але в цілому у весняній частині сезону 2007/08 більше практично не використовувався, програвши конкуренцію за місце в складі італійським збірникам.

Незважаючи на це 2 квітня 2008 року Рома викупила контракт гравця[6], заплативши 1,2 млн євро. Незважаючи на покупку гравця, Антунеш рідко з'являвся у складі клубу, через що не поїхав на чемпіонат Європи, хоча був одним з кандидатів на місце в заявці збірної Португалії[8].

17 липня 2008 року Антунеш був орендований клубом «Лечче»[9], що заплатили за це 200 тис. євро. За сезон в «Лечче» Антунеш провів лише 10 матчів. Його грі заважали численні дрібні травми, через які він довгий час відновлювався.

Влітку 2009 року Антунеш повернувся в «Рому», але за основну команду не грав. У грудні того ж року Віторіну покинув столицю Італії та повернувся на батьківщину, де півроку виступав на правах оренди за «Лейшойнш».

Влітку 2010 року знову ненадовго повернувся в Рим, після чого 31 січня 2011 року в останній день трансферного вікна Антунеш перейшов на правах оренди в «Ліворно» з Серії Б, де провів лише 6 матчів до кінця сезону.

Провівши другу половину 2011 року знову в Римі, на початку 2012 перейшов на правах оренди в грецький «Паніоніос».

Повернення в «Пасуш» та «Малага»[ред. | ред. код]

28 червня 2012 року, після повернення з Греції, Віторіну покинув «Рому» та на правах вільного агента підписав угоду на три роки зі своєю колишньою командою «Пасуш ді Феррейра». У клубі він став заміною Луїзінью, що пішов у «Бенфіку»[10].

Проте провівши лише пів року, взимку 2013 року Антунеш на правах оренди перейшов в іспанську «Малагу», де мав замінити Начо Монреаля, який перейшов у лондонський «Арсенал»[11]. 9 лютого 2013 року в матчі проти «Леванте» він дебютував в Ла Лізі за новий клуб[12]. 8 травня в поєдинку проти мадридського «Реала» (2:6) Антунеш забив свій перший гол за «Малагу»[13]. Всього у весняній частині сезону 2012/13 Віторіну взяв участь в 11 матчах Прімери і провів всі чотири поєдинки плей-офф Ліги чемпіонів, включаючи драматичний матч чвертьфіналу проти дортмундської «Боруссії», в якому його команда пропустила два голи в компенсований час, програла 3:2 і подарувала німецькому клубу путівку в півфінал.

Після закінчення терміну оренди андалузці викупили трансфер Віторіну за 1,25 млн євро[14]. В наступному сезоні чемпіонату Іспанії Антунеш став незамінним лівим захисником «Малаги» у складі команди Бернда Шустера, провівши в цілому 36 матчів. Найважливішим для футболіста став і факт повернення після більш ніж п'ятирічної перерви до лав збірної Португалії.

У новому сезоні 2014/15 португалець відіграв 15 ігор, забивши один гол. Захисник знову опинився в трансферних списках відомих європейських клубів, зокрема лондонського «Арсенала», головний тренер якого Арсен Венгер став підшукувати заміну тому самому Начо Монреалю.

«Динамо»[ред. | ред. код]

2 лютого 2015 року уклав контракт на 4,5 роки з київським «Динамо»[15]. Трансфер гравця оцінювався у 6 мільйонів євро[16]. Дебютував за нову команду 19 лютого в матчі Ліги Європи проти французького «Генгама» (1:2). 19 березня 2015 забив свій перший гол за Динамо в єврокубках, у матчі Ліги Європи проти англійського «Евертона».

«Хетафе»[ред. | ред. код]

21 липня 2017 року перейшов до іспанського «Хетафе» на правах оренди.[17]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2005 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 19 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.

Протягом 2006—2008 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії, зігравши у 22 офіційних матчах (3 голи). Крім цього Антунеш взяв участь у всіх матчах команди Португалії в на молодіжному чемпіонаті світу 2007 року у Канаді, забивши гол у матчі групового етапу у ворота Мексики.

5 червня того ж року у 20-річному віці Віторіну дебютував у національній збірній країни, вийшовши на заміну замість Паулу Феррейри в товариському матчі зі збірною Кувейту.

Наразі провів у формі головної команди країни 13 матчів, а 14 листопада 2017 року забив свій дебютний гол у товариському поєдинку проти збірної США, який допоміг португальцям здобути нічию.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Станом на кінець 21 січня 2015 року

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2004-05 Португалія «Фреамунді» СЛ 22 0 22 0
2005-06 СЛ 22 0 22 0
Усього за «Фреамунді» 44 0 44 0
2006-07 Португалія «Пасуш ді Феррейра» ПЛ 23 3 23 3
2007-08 ПЛ 2 0 2 0
2007-08 Italia «Рома» A 5 0 КІ 3 0 ЛЧ 1 0 9 0
2008-09 Italia «Лечче» A 10 0 КІ 10 0
2009-10 Португалія «Лейшойнш» ПЛ 11 0 КП 1 0 12 0
2010-11 Italia «Ліворно» B 6 0 КІ 6 0
2011-12 Греція «Паніоніос» СЛ 10 1 КГ 10 1
2012-13 Португалія «Пасуш ді Феррейра» ПЛ 14 3 КП+КПЛ 3+1 0+0 18 3
Усього за «Пасуш ді Феррейра» 39 6 39 6
2012-13 Іспанія «Малага» ПД 11 1 КІ ЛЧ 4 0 15 1
2013-14 ПД 36 0 КІ 2 1 38 1
2014-15 ПД 6 1 КІ 0 0 6 1
Усього за «Малагу» 53 2 2 1 4 0 59 3
2004-15 Україна «Динамо» (Київ) ПЛ 3 1 КУ 0 0 ЛЄ 2 1 5 2
Усього за кар'єру 178 8 11 1 6 1 195 12

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. AsMadrid: Grupo PRISA, 1967.
  4. Antunes chase. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 21 лютого 2015. 
  5. Голландское Ханство. Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 21 лютого 2015. 
  6. а б «La Roma ha riscattato Antunes»[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. Roma-Manchester United man-of-the-match. Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 21 лютого 2015. 
  8. Контингент континента. Португалия. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 21 лютого 2015. 
  9. Antunes al Lecce. Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 21 лютого 2015. 
  10. Antunes certo por três épocas [Antunes confirmed for three seasons] (Portuguese). Record. 28 червня 2012. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 10 липня 2012. 
  11. El Málaga ficha a Antunes para suplir a Monreal [Málaga signs Antunes to replace Monreal] (Spanish). Diario Sur. 31 січня 2013. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 13 червня 2013. 
  12. Леванте VS. Малага 1:2 (рос.). soccerway.com. 9 лютого 2013. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 21 лютого 2015. 
  13. Реал Мадрид VS. Малага 6:2 (рос.). soccerway.com. 8 травня 2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 21 лютого 2015. 
  14. Y Vitorino Antunes, el segundo [And Vitorino Antunes, the second] (Spanish). La Opinión de Málaga. 11 червня 2013. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 11 червня 2013. 
  15. Офіційно. Антунеш став гравцем київського Динамо. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015. 
  16. Антунеш підписав контракт з Динамо. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 2 лютого 2015. 
  17. Офіційно: Хетафе орендував Антунеш (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 21 липня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]