Вітт Іван Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Йосипович (де) Вітт
Іван Йосипович де Вітт
Ім'я при народженні рос. Иван Осипович де Витт
Народився 14 червня 1781(1781-06-14)
Париж / Кам'янець-Подільський
Помер 21 червня 1840(1840-06-21) (59 років)
Петербург
Поховання Свято-Георгіївський монастир (Балаклава)
Громадянство Російська імперія
Національність поляк
Місце проживання Кам'янець-Подільський Поділля
Діяльність з 1831 варшавський військовий губернатор
Знання мов російська і польська
Учасник Наполеонівські війни
Роки активності з 1800
Титул граф
Посада кам'янецький каштелян
Військове звання генерал кавалерії,
Батько Йозеф Зефірин Вітт
Мати Софія Вітт-Потоцька
Родичі Ян де Вітте
У шлюбі з Жозефіна Любомирськаd
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія 2 ступеня орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден святого Георгія орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святої Анни I ступеня орден Червоного орла Pour le Mérite орден Меча орден Червоного орла 1-го класу Золота зброя «За хоробрість» Орден Святого Іоанна Єрусалимського

Іва́н Йо́сипович (де) Вітт (рос. Ива́н О́сипович (де) Витт; 14 червня 1781(17810614) — 1840) — граф, генерал російської кавалерії, варшавський військовий губернатор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Палац Вітта в Одесі

Найстарший син Софії Клявоне (пізніше Потоцької) та Йозефа Зеферина Вітта.

Народився під час подорожі подружжя Вітт у Париж, в родині генерала майора військ коронних Йозефа Вітте (згодом коменданта Кам'янця-Подільського) та Софії Вітт. Дитинство та юність провів у Кам'янці-Подільському. Освіту оплатив та значні маєтки записав йому — другий чоловік Софії — Станіслав Щенсний Потоцький на вимогу батька Йозефа, за згоду на розлучення з Софією.

Службу розпочав у Кавалергардському полку. Відзначився у битві під Аустерліцем.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]