Віха (геодезія)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ві́ха, іноді жало́н[1] (від фр. jalon) — геодезичний прилад, пряма дерев'яна жердина або легка металева трубка довжиною 1,5-3 м з загостреним кінцем для встромлення в ґрунт. Використовується при рекогносцирувальних роботах на місцевості для позначення точок полігонометричних ходів при кутомірних геодезичних та маркшейдерських зйомках на поверхні для вішення ліній. Останнє полягає в тому, щоб розташувати потрібну кількість віх в одній вертикальній площині.
Плавуча віха[ред. | ред. код]
Віха — плавучий штанговий заякорений знак із фіксованими координатами родовища. Віхи спеціальних знаків застосовують для відмітки контурів родовищ корисних копалин, відвалів та ін.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Жалон // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.