Віїшоара (комуна, Муреш)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
комуна
Віїшоара
Viișoara
Країна Румунія Румунія
Повіт  Муреш
Телефонний код +40 265 (Romtelecom, TR)
+40 365 (інші оператори)
Координати 46°17′46″ пн. ш. 24°35′57″ сх. д.H G O
Висота 371 м.н.р.м.
Площа 66,87 км²
Населення 1677[1] (2009)
Розташування
Розташування комуни на карті повіту Муреш
Мапа
Влада
Примар
Мандат
Stoica Ovidiu - Dorel[2] (PD-L)
2008-2012

Віїшоара (рум. Viișoara) — комуна у повіті Муреш в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):

Комуна розташована на відстані[3] 237 км на північний захід від Бухареста, 27 км на південь від Тиргу-Муреша, 93 км на південний схід від Клуж-Напоки, 105 км на північний захід від Брашова.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2002 року[4] у комуні проживали 1663 особи.

Національний склад населення комуни:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 1151 69,2%
цигани 424 25,5%
угорці 47 2,8%
німці 39 2,3%
українці 2 0,1%

Рідною мовою назвали:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 1483 89,2%
циганська 115 6,9%
угорська 33 2,0%
німецька 30 1,8%
українська 2 0,1%

Склад населення комуни за віросповіданням:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 1512 90,9%
греко-католики 38 2,3%
лютерани (Синодально-пресвітеріанська церква) 30 1,8%
п'ятдесятники 26 1,6%
реформати 21 1,3%
римо-католики 10 0,6%
адвентисти 10 0,6%
бретрени 8 0,5%
баптисти 7 0,4%
лютерани 1 0,1%

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською). Архів оригіналу за 12.04.2012. Процитовано 19 грудня 2011. 
  2. Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune. (румунською). Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 15 грудня 2011. 
  3. Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  4. Structura Etno-demografică a României (румунською). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2011.