В'якарана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Індуїстська література
aum symbol
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самхіти · Брахмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Бріхадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандогья · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітіхаси
Махабхарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брахмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дівья-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм»


В'акарана (санскр. व्याकरण, Vyākaraṇa?) - допоміжна частина Вед, одна з шести веданг, основною темою якої є санскритська граматична традиція. Вона бере свої коріння в пізньоведичної Індії і включає в себе відому роботу -Аштадх'яї лінгвіста Паніні.

Стимул для розвитку лінгвістичного аналізу і граматики в Індії був даний необхідністю отримання суворого, вивіреного тлумачення ведичних текстів в умовах коли жива мова (практити) усе більше відрізнялася від літературної мови священних текстів (санскриту).

Роботи найраніших індійських граматиків втрачені. Наприклад, робота Шакатаяни (близько 8 століття до н. е.) відома тільки з неясних згадок Яськи і Паніні. Одним із поглядів Шакатаяни, який спростовували протягом наступних століть, було те, що більшість імен іменників етимологічно походить від дієслів.

У своїй монументальній роботі з етимології, Нірукті, Яська підтримав це твердження, грунтуючись на великій кількості іменників, що утворилися від дієслів шляхом словотворення, відомого як крит-Прат, що відноситься до типу кореневих морфем.

Школи до Паніні[ред.ред. код]

У Аштадх'яї Паніні, яка перевершила усі наявні на той момент праці згадуються існування шкіл граматики, та імена 10 вчених, які передували Паніні[1].

  • Шакатаяна
  • Апішалі
  • Шакалі
  • Бхарадваджа
  • Гарг
  • Головата
  • Кашьяпа
  • Сенакі
  • Спхотаяна
  • Чакравармана

Про ці школах нам відомо тільки те, що повідомили Паніні, Яська та пізніші автори, а їх оригінальні твори, наприклад, падапатха Рігведи авторства шакалі, були втрачені.

Крім того, не менше 64 науковців (за списком Макса Мюллера) було процитовано в якості авторитетів в пратішакхья, Нірукті й Аштадх'яї [2].

Школа Паніні[ред.ред. код]

Праця Аштадх'яї, по суті всебічний аналіз Паніні процесів фонології, морфології і синтаксис а, заклав на століття основу для коментарів і досліджень майбутніх санскритських граматиків. За теперішніми оцінками ця праця знаходиться на рівні сучасних наукових праць з лінгвістики.

Коментатори Паніні:

  • Катьяяна (лінгвіст і математик, 3 століття до н. е.)
  • Патанджалі (лінгвіст, 2 століття до н. е.) - автор Махабхашьі.
  • В системі ньяя - Вачаспаті
  • В системі Міманса - Кумара Бхатті (7 століття н. е.), Прабхакара (7 століття н. е.)
  • Бхартріхарі (6 століття н. е.)
  • Кашікаврітті (7 століття н. е.)
  • Бхатті (7 століття н. е.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Agrawala V. C. India as known to Panini. Lucknow, 1953. - P. 341-342.
  2. Agrawala V. C. India as known to Panini. Lucknow, 1953. - P. 16.