ГАЕС Агвайо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГАЕС Агвайо
43°05′42″ пн. ш. 4°00′00″ зх. д. / 43.095250000028° пн. ш. 4.000250000027778086° зх. д. / 43.095250000028; -4.000250000027778086Координати: 43°05′42″ пн. ш. 4°00′00″ зх. д. / 43.095250000028° пн. ш. 4.000250000027778086° зх. д. / 43.095250000028; -4.000250000027778086
Країна Іспанія Іспанія
Адмінодиниця Сан-Мігель-де-Агуайо
Стан діюча
Річка Торіна
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19821983
Основні характеристики
Установлена потужність 339 (турбінний режим) / 339,2 (насосний режим)  МВт
Тип ГЕС гідроакумулююча
Розрахований напір 329  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін 4
Витрата через турбіни 30 (турбінний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна із асфальтовим ущільненням (верхній резервуар) / гравітаційна (нижній резервуар)
Висота греблі 32 (верхній резервуар) / 49 (нижній резервуар)  м
Довжина греблі 2782 (верхній резервуар) / 190 (нижній резервуар)  м
ЛЕП 220
Власник E.ON
ідентифікатори і посилання
ГАЕС Агвайо. Карта розташування: Іспанія
ГАЕС Агвайо
ГАЕС Агвайо
Мапа

ГАЕС Агвайо (ісп. Aguayo) — гідроелектростанція на півночі Іспанії в провінції Кантабрія.

Як нижній резервуар станції використовується водосховище Алса на річці Торіна (права притока Бесайя, яка в свою чергу впадає праворуч до Сайя неподалік від впадіння останньої у Біскайську затоку біля Сантадеру), що дренує північний схил Кантабрійських гір. Його утримує гравітаційна гребля висотою 49 метрів та довжиною 190 метрів, яка потребувала для спорудження 86 тис. м3 матеріалу.[1]

Як верхній резервуар слугує штучна водойма, створена на горі західніше від сховища Алса за допомогою кам'яно-накидної дамби із асфальтовим ущільненням висотою 32 метри та довжиною 2,8 км, на яку пішло 4,7 млн м3 матеріалу.[2] Об'єм верхнього резервуару становить 10 млн м3, нижнього — 23 млн м3. Різниця у висоті між ними дозволяє створити напір у 329 метрів.[3]

Основне обладнання станції становлять чотири оборотні турбіни типу Френсіс,[4] які мають практично однакову загальну потужність біля 339 МВт у турбінному та насосному режимах.[5]

Ефективність гідроакумулюючого циклу станції становить 70 %.[6]

Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.

У 2010-х роках в умовах зростання відновлюваної енергетики та попиту на балансуючі потужності ініційовано проект спорудження другої черги. Вона не потребуватиме розширення наявних резервуарів та при цьому матиме потужність втричі більшу за першу чергу.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 2017-08-27. 
  2. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Процитовано 2017-08-27. 
  3. User, Super. Current Aguayo power plant. www.viesgo.com (en-gb). Архів оригіналу за 2017-08-27. Процитовано 2017-08-27. 
  4. ps-portugal-spain. www.industcards.com. Процитовано 2017-08-27. 
  5. Centrales
de
Generación
de
Energía
Eléctrica Profesores: Inmaculada
Fernández
Diego Arsenio
Ramón
Robles
Díaz. Архів оригіналу за 31 жовтень 2014. 
  6. DOE Global Energy Storage Database. www.energystorageexchange.org. Процитовано 2017-08-27. 
  7. User, Super. The extension: Aguayo II. www.viesgo.com (en-gb). Архів оригіналу за 2017-08-27. Процитовано 2017-08-27.