ГАЕС Азад
| ГАЕС Азад | |
|---|---|
| 35°20′54″ пн. ш. 46°32′52″ сх. д. / 35.34836820002777813° пн. ш. 46.547913500028° сх. д.Координати: 35°20′54″ пн. ш. 46°32′52″ сх. д. / 35.34836820002777813° пн. ш. 46.547913500028° сх. д. | |
| Країна |
 Іран |
| Стан | споруджується |
| Річка | Кумасі (нижній резервуар) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 500 МВт |
| Тип ГЕС | гідроакумулювальна |
| Розрахований напір | 450 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс, оборотні |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х167 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидна із глиняним ядром (нижній резервуар) |
| Висота греблі | 123 (нижній резервуар) м |
| Довжина греблі | 598 (нижній резервуар) м |
  ГАЕС Азад | |
| Мапа | |
 | |
ГАЕС Азад — гідроакумулювальна електростанція, що споруджується на заході Ірану. Нижній резервуар знаходиться на річці Кумасі, яка належить до правобережної частини сточища річки Діяла, лівої притоки Тигру (басейн Перської затоки).
У 2013 році на Кумасі завершили зведення греблі Азад, виконаної як кам’яно-накидна споруда із глиняним ядром висотою 123 метри, довжиною 598 метрів та шириною по гребеню 12 метрів. Вона потребувала 8,5 млн м3 матеріалу та утворила водосховище з об’ємом 260 млн м3.
При греблі облаштували машинний зал малої ГЕС із трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 3,3 МВт. Втім, головним об’єктом енергетичного комплексу повинна стати гідроакумулювальна електростанція, верхній резервуар якої знаходитиметься на гірському масиві лівобережжя Кумасі. Розташування кар’єру, з якого видобували матеріал для спорудження греблі Азад, спеціально обрали таким чином щоб перетворити його на штучну водойму майбутньої ГАЕС, яка матиме глибину до 100 метрів та об’єм у 4 млн м3.
Верхній резервуар за допомогою тунелю довжиною 1,6 км з’єднають з підземним машинним залом розмірами 85х26 метрів при висоті 46 метрів. Тут встановлять оборотні турбіни типу Френсіс потужністю по 167 МВт, які використовуватимуть різницю висот між верхнім та нижнім резервуарами у 450 метрів.[1][2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Determination of the optimum sealing method for Azad pumped storage dam considering seepage analysis.
- ↑ Revise of cavern’s axis azimuth in Azad pumped storage project (PDF).
- ↑ Ovalles, Cesar; Jr, Carl E. Rechsteiner (2 квітня 2015). Analytical Methods in Petroleum Upstream Applications (англ.). CRC Press. ISBN 9781138001480.
- ↑ fnn-co.com | AZAD DAM (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |